Про маски в ліфтах
У ліфтах нашого бізнес-центру все рідше можна побачити людей у масках. Таких певно відсотків 10-20.
Часто їздять групками по 2-4 людини. На обід, на каву, додому.
І майже завжди в групі або всі у масках, або всі без. Ну точніше так – майже всі групки без масок.
Змішаних груп (коли є люди і в масках, і без) – вже давно не бачив.
Чому так стається? Напевно в колективі є кілька людей, хто принципово не використовують маски, відповідно всі навколо теж починають так робити, бо почуваються ніяково. Адже бути без маски – це щось типу протесту, прояв позиції, наплювання на правила. А бути слабаком не хочеться.
Ця історія масштабується на всю країну. Все частіше ми бачимо цілі колективи, магазини, сервіси безмасочними.
Це стається всюди, де відстутній зовнішній примус. Бо в метро всі як зайчики в масках, а потім виходять, і в тому ж нашому бізнес-центрі, який знаходиться в 3 хв ходьби від метро – вже без маски.
Очевидно, в багатьох може бути якась відмазка типу "я нещодавно хворів", "в мене антитіла", "я нещодавно вакцинувався".
Хоча це в першу чергу про корпоративну культуру кожної компанії.
Завжди тішусь, коли бачу у ліфті колег з plusone social impact. Їх легко впізнати. Завжди у масках. Навіть, коли навколо тебе 10 людей без масок. І це точно не історія про якийсь примус, бо неносіння маски ми всередині не обговорюємо.
Це напевно про відповідальність. Загальне благо потребує деяких самообмежень. У нас здається всі вакциновані принаймні один раз, багато – повністю. Але при цьому маски носять.
Чому я ношу маску?
Бо всі ми разом повинні дбати про здоров'я один одного. Хоча хотілось би, щоб ми разом це робили)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
