10 березня 2015, 15:16

Президент і Прем'єр руками депутатів хочуть зірвати конкурс на директора НАБ

На фінішній прямій відбору директора Національного антикорупційного бюро з'явилася нова законодавча діра, впасти і зникнути в якій назавжди може перший в Україні публічний конкурс на посаду голови спеціалізованого правоохоронного органу.

Законопроект N2339, нещодавно зареєстрований непублічними нардепами Блоку Петра Порошенко і Народного Фронту – Олександром Грановським, Олексієм Мушаком та Михайлом Хмільом, відкриває двері перед новими кандидатам для участі у конкурсі на посаду директора НАБ.

Чому законопроект з'явився після десятків годин співбесід, дискусій та напередодні прийнятого комісією рішення відібрати та відправити на спеціальну перевірку чотирьох кандидатів, з-поміж яких, врешті-решт, і доведеться обирати президенту?

Вочевидь тому, що жодний із відібраних комісією кандидатів не влаштовує Адміністрацію Президента та команду Прем'єра.

Без сумнівів тому, що конкурс відбувся чесно і комісія налаштована довести розпочату справу до кінця – на важелях терезів не тільки надвисокі очікування громадян, але й особиста репутація кожного з дев'яти членів комісії.

Єдиний шанс для влади отримати "ручного" та "свого" очільника антикорупційного бюро – новий конкурс.

Саме це і пропонується законопроектом N2339, щодо якого спікер Верховної Ради Володимир Гройсман отримав чіткий меседж з Банкової "провести якнайшвидше".

Диявол, як прийнято, криється у прикінцевих положеннях законопроекту, а не в основній нормі, якою пропонується змінити підстави звільнення директора Бюро – скасувати вікове обмеження (досягнення віку 65 років, що за чинним законом про НАБ є підставою для звільнення з посади).

Ця законодавча ініціатива позбавлена змісту, адже вікове обмеження щодо перебування на публічній службі є загальносвітовою практикою і в Україні воно встановлено для суддів загальної юрисдикції, суддів Конституційного суду, для прокурорів тощо.

З якого дива посада директора НАБ має стати винятком?

Мета цієї норми одна – безпідставне втручання у роботу комісії.

Головним же є те, що після ухвалення Закон надасть право участі у конкурсі всім новим бажаючим. Подати свої кандидатури вони зможуть протягом 14 днів з дня вступу в дію закону, незалежно від стадії проведення конкурсного відбору.

Оскільки жодним словом у законопроекті це коло осіб не визначено, на конкурс знов можуть податися усі, попри те, що сам конкурс перебуває на завершальному етапі.

Ця законодавча ініціатива також суперечить принципу верховенства права, адже Закон про НАБ чітко і однозначно визначає, що організацію та проведення конкурсу здійснює конкурсна комісія.

Комісія, відповідно до своїх повноважешь, визначених Законом, встановила умови та строки проведення конкурсу і термін для подання кандидатами документів. Відбір претендентів здійснювався з поміж числа тих осіб, які подали свої документи у встановлений термін.

Автори законопроекту пропонують перекласти окремі повноваження комісії щодо подачі нових кандидатур та строків проведення конкурсу на парламент.

Залучення на завершальному етапі конкурсу нових кандидатів суперечить загальноправовому принципу рівності, адже ставить у нерівне становище кандидатів, які вже подали свої документи та пройшли співбесіду.

Деякі члени комісії назвали таке втручання у свою діяльність "атакою на незалежність" та публічно висловили застереження щодо можливого ухвалення законопроекту та змін правил проведення конкурсу на його фінальному етапі.

Безглуздість та штучність походження законопроекту, як і мотиви Адміністрації Президента, є очевидними для правників, правозахисників, журналістів – беззаперечних суспільних авторитетів, з числа яких складається конкурсна комісія.

Розраховувати на одностайну підтримку комісією будь-яких спроб президента, парламенту чи прем'єра "продовжити" чи "переглянути результати" конкурсу годі й чекати.

А тому влада буде шукати нові й нові способи впливу на комісію та тиску на самих кандидатів, які нині проходять спеціальну перевірку.

До речі, імпортовані міністри пройшли спецперевірку за два дні, хоча закон дає на це два тижні.

Як швидко та кому з чотирьох кандидатів на посаду директора НАБ пощастить її пройти – дізнаємося незабаром.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Відстрочка у Резерв+: мінус одна корупційна схема в сухопутці

За два дні онлайн-відстрочку в "Резерв+" отримали\продовжили 100 тисяч людей! Це стрибок до ефективнішої та справедливішої мобілізації. Плюс крута антикорупційна реформа...

За кулісами корупційної атаки на $15 млрд збройних грошей

Завершилася кільмісячна наша адвокаційна компанія зі створення найважливішої в країні Наглядової ради – в Агенції оборонних закупівель (АОЗ)...

Корупціонери та російські "консерви": кого Татаров і ко випустили з України

На фоні ударів ворога зовнішнього нагадаю про ворога внутрішнього (Татарова). До сьогоднішньої наради президента з силовиками згадав російських консерв, корупціонерів та ін...

Чому зупинили конкурс до Конституційного Суду за квотою Президента

Це – Костянтин Красовський, адвокат та військовослужбовець. Минулого тижня він успішно пройшов співбесіду на оцінку моральних якостей, яка передбачена при відборі на посаду судді КСУ...

Рада хоче дозволити корупціонерам легально відкуповуватися від в'язниці. Відкупляться і самі депутати?

Вчора, 17 липня, правоохоронний комітет Ради на чолі зі "слугою" Сергієм Іонушасом раптово і кулуарно розглянув законопроект N11340. Він стосується угод про визнання винуватості в кримінальному провадженні по корупційних злочинах...

Углава намагається втриматися на посаді замдиректора НАБУ... завдяки поліграфу

Після кількох скандалів Гізо Углава усіма силам намагається втриматися на посаді заступника директора НАБУ. Для цього він, наприклад, пройшов поліграф...