Про антикорупцію, Коболєва та 0,2% від підозр НАБУ і САП
Отже, маємо в роботі НАБУ/САП/ВАКС три кейси (Коболєв, Пивоварський, Дихне), які критикуються активною частиною суспільства.
Така критика є правильною, більш того – необхідною. Бо дає можливість виправити помилки (яких не може не бути), а значить, - робить інституції/правила ефективнішими.
Ми в ЦПК стежимо за діяльністю НАБУ/САП/ВАКС від моменту їх створення і часто критикуємо. Наприклад: тут, тут, і тут, а ще ось тут, і ось тут, – прикладів вистачає.
Чим предметнішою і компетентнішою така критика є – тим більше шансів, що вона вирішить проблему.
Чи є такою – конструктивною – критика на кшталт "реформа не вдалася!", "інституції зламалися!", "бєспрєдєл і Бєрія!"?
Нагадаю, що йдеться про ТРИ підозри з 1212 оголошених НАБУ/САП.
Ще раз: ТРИ з 1212 оголошених. 0,2% від усієї кількості підозр. Причому СОТНЯМ з цих 1212 підозр – "Укрнафта", "Роттердам+", "Приватбанк", "Укргазбанк", Мартиненко, Онищенко, Насіров, Бахматюк, Микитась, Труханов, Сус, Вовк, Гримчак, Пацкан, Злочевський, Альперін, безліч суддів і нардепів – суспільство аплодувало.
І я погоджуюся, що 1000 правильних підозр НЕ страхують від трьох (чи більше) можливо неправильних. Але з кожною треба розбиратись окремо.
І навіть якщо припустити, що в кожному з трьох згаданих кейсів НАБУ/САП/ВАКС помилилися, то чи справедливим/ефективним є публічне їх знищення?
Що є ціллю: поремонтувати проблему чи знести інституції?
Якщо знести інституції, то згадані провадження розслідуватиме БЕБ/ДБР, а судитиме Печерський суд. Якщо ви вважаєте, що так буде ефективніше/справедливіше, то Банкова швидко реалізує таку "реформу".
Повторюся, кожну підозру, кожне провадження треба вивчати й, за наявності підстав, критикувати ОКРЕМО. Бо саме така критика дозволяє поремонтувати інституції/процедури.
Тепер щодо проваджень, які піддалися жорсткій критиці протягом останніх днів.
Кейс Коболєва ми розібрали кілька тижнів тому (ще до рішення апеляції).
Кейс Пивоварського. Ми в ЦПК не маємо позиції, бо запобіжний захід в суді ще НЕ розглядався. А значить, ми не бачили ані документів, ані аргументів від ОБОХ сторін. Для нас залишається загадкою, на основі чого критики/сапортери роблять аж настільки однозначні висновки.
Кейс Дихне. Провадження, нагадаю, триває з 2019 р. Через увагу до кейсу зараз обовʼязково розберемо його в окремому матеріалі.
Друзі, я дякую за вашу критику НАБУ/САП/ВАКС. Вона допомагає нам разом робити ці (та інші) інституції ефективнішими/справедливішими. Згадані вище випадки НЕ є винятками.
Глибоко проаналізувавши всі три кейси, ми скоригуємо адженду ЦПК щодо покращення роботи НАБУ/САП/ВАКС. Повірте, така адженда є і без цих трьох кейсів. НАБУ/САП/ВАКС не працюють у вакуумі.
Ми в ЦПК не встигли поремонтувати Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси, угоди зі слідством, прибрати поправки Лозового, пофіксити проблеми з екстрадицією, експертизами, окремою прослушкою у НАБУ і багато іншого.
Проте за останні 10 років нам (з партнерами і всіма вами) вдалося, наприклад: створити НАБУ, САП, ВАКС; запустити електронне декларування; запровадити цивільну конфіскацію і відповідальність за незаконне збагачення; розпочати судову реформу (ВРП та ВККС); добитися ліквідації ОАСК; запровадити ефективний механізм конфіскації російських активів і ще багато іншого.
Друзі, дякуємо за вашу конструктивну критику – ми будемо старатися ще більше. І визнавати помилки там, де вони є.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
