24 серпня 2016, 18:41

Характер великої Нації. Зі святом, українці!

Сьогодні великий день, друзі.

Великий, не тому, що нашій Країні виповнюється 25, насправді, – маленьких офіційних років. Цей символічний відлік часу, в дійсності, важить не так багато.

А тому, що, здається, сьогодні ми відчуваємо себе частиною великої нації, як ніколи раніше.


Характер нації, як і людини, гартується в труднощах. Народжується у бою, не у часи успіху та злету, але в часи падіння та розпачу.

За тисячу останніх років ми нарешті знайшли свою країну, об'єдналися та вибороли Незалежність, і не символічно 25 років назад, а за рахунок важкої боротьби протягом сотнів років.

Характер української нації народжувався віками і увібрав у себе дух свободи, жагу до справедливості, взаємотурботу, незламний залізний характер та доброту.

За останні роки, пройшовши через Майдани і війну, ми вперше за довгий-довгий час додали до цих рис украінців – гордість за свою країну та своїх громадян, патріотизм та віру у свої сили.

Але ми не можемо припустити, що боротьба закінчена.

Цей шлях – нескінченний. І те, що ми вже здобули важкої працею – ми тепер вимушені ще важче захищати.

Боротьба – це вічна ціна свободи.

І ціна ця росте з кожним днем, збільшуються у пропорції до того, чим успішніше та незалежніше стає нація. Ціна, яку ми платимо сьогодні – у рази більша й небезпечніша, ніж та, що була вчора.

* На фото: старовинна карта України 1740 року "Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem", видана у Німеччині.

Ми з вами, всі разом, наші батьки та прабатьки – пройшли цей великий шлях.

Пройшли нескінченні війни, боротьбу, яка, здавалося, призводила лише до страждань, наша Країна розривалася на шматки і знову відроджувалася з попелу.

Наша мова та культура заборонялася, витіснялася з міст, принижувалась і все одно поверталася вже з новою силою.

- – -

Яка велика наша з вами сім'я я зрозуміла зовсім недавно, у маленькому містечку Олбані – столиці штату Нью-Йорк. Під час робочої поїздки з колегами-депутатами ми зібрали невеличку українську діаспору міста та штату – у переважній більшості дідусів та бабусь, які вже третє і друге покоління народжуються в США, які не говорять української, які не знають нічого про назви наших партій, але які збираються щонеділі в маленькій українській церкві, одягають вишиванки та танцюють під наші народні пісні.

Ми говорили їм про політичну кризу, але це було не цікаво і не доречно.

І тоді ми розказали ім про те, яку Україну ми хочемо збудувати, розказали про Майдан та звичайних українців і добровольців на Сході. Вони дивилися короткий ролик про Україну, відеозйомки карпатських гір і херсонських соняшників, і плакали. А ми не змогли стримати сльози – через їх реакцію, щирість та якусь дитячу віру.

Віру у нас, віру в Україну та відчуття причетності до чогось – свого – великого та унікального..., наче історична дуга вигнулася, повернулася, та стерлися кордони часу, простору та мови.


- – -

*На фото: фрагмент Конституції Пилипа Орлика 1710 року – найстарішої офіційної Конституції світу.

Відчувати себе частиною великої нації, нащадками Київської Русі та Козацької Держави – це багатого варте.

Це незбагнення відчуття та величезна відповідальність.

Ми поколіннями – пізнавали свою землю, свою історію, навчилися пишатися тим, що ми українці, навчилися не падати духом.

Фундаментом характеру нашої нації стали – дух свободи, жага до справедливості, взаємотурбота, незламний залізний характер та працьовитість, доброта, гостинність, глибоке почуття патріотизму, і віра в Країну та самих себе.

Залишилося додати до нашого характеру цінність індивідуалізм та віру у можливості кожного й усіх.


Ми вже навчилися переступати своєрідний український фаталізм,який проходить поміж рядків нашої літературі та у наших думках, ми навчилися підніматися після кожного падіння і давати бій.

Ми маємо збудувати не просто успішну державу та перезавантажити державні публічні інституції (без яких справедливість та свобода неможливі), але й задати собі питання – яку країну ми хочемо мати через інші 25, 50, 100 років?

Я хочу жити у Країні – не лише успішних, але щасливих людей.


Країні свободи, де знають їй ціну та пам'ятають про це, на відміну від "старої" бабусі-Європи, та в країні справедливості.

Країні з багатою яскравої історією, якою можуть похвалитися так небагато держав світу, та зі ще багатшим майбутнім.

Боротьба за Незалежність – незакінчена.

Відверто: кінець цієї битви ще далеко попереду.

Але ми вже пройшли половину шляху, сотні тисяч українців та наших предків віддали життя за те, щоб наблизити нашу з вами перемогу.

І ми – переможемо!


Найкращі дні нашої великої нації та Держави лежать на шлюху попереду нас.

Дай Бог, щоб в якомусь далекому майбутньому, в цей день, у цю саму дату, якийсь інший молодий українець зміг сказати про нас, що ми важко виборювали нашу Незалежність та будували щасливу Державу, і що ми перемогли.

З Днем Незалежності вас, друзі!

Конгрес місцевих і регіональних влад: про підсумки року, досягнення та пріоритети

➡ Мала честь взяти участь в останньому підсумковому за цей рік – Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України. На жаль, цього разу долучалась по Зум, а не персонально, бо сиджу дома з ковідом, фарингітом і майже втраченим голосом...

КОНГРЕС, ЯКИЙ ОБʼЄДНУЄ КРАЇНУ

У той час, коли здається, що все валиться, час грає проти нас, розмови про втому і зраду; коли ми максимально виснажені на кінець цього надскладного року; і потрапили в потік дуже непростих подій і політичної війни між республіканцями та демократами в США; коли кожна копійка допомоги та зброї даються надзусиллями; і коли, здається, маємо так мало гарних новини і результатів, тим цінніше проєкти, які виходять та роблять нас сильнішими...

Допомогти прикордонним до ворога областям: Сумщина й Чернігівщина

👩🏼💻🇺🇦 Взяла участь у засіданні Президії Конгресу місцевих та регіональних влад. Цього разу фокус був на Сумській та Чернігівській областях...

Ти як?

Сьогодні – Всесвітній день ментального здоровʼя. Тепер для нас – це не пуста назва якоїсь програми. Ми маємо вчитися жити з цим болем, страхом, війною, жорстокістю...

Південна Корея, Україна та божевільні сусіди

🇰🇷 🇺🇦 Під час Всесвітньої конференції молодих парламентарів Міжпарламентського Союзу – мала двосторонню зустріч із делегацією депутатів Південної Кореї...

Ізраїль

У мене непрості відносини з делегацією парламентарів Ізраїлю у Міжпарламентському Союзі. Їх депутат, а зараз також Міністр сільського господарства і територій Ізраїлю входить у так звану "Task force" – спеціальну групу по Україні / Росії, яка була сформована світовим парламентом за місяць після початку повномасштабної агресії і з якою ми працюємо...