Альона Шкрум Народний депутат України

Нахіба нам Парламент без волі? Або Україна у часовій петлі

05 березня 2020, 20:11

З підручника теорії держави та права:

"...Уряди бувають – уряд більшості (однієї фракції, яка отримала більшість), уряд меншості та коаліційний уряд.

Усі політичні партії йдуть на вибори, сподіваючись здобути уряд більшості. Причина дуже проста: якщо партія отримає більше п'ятдесяти відсотків, то всі її законопроекти та пункти програми – будуть прийняті.

Отримати більшість – є безумовно корисним для партії, яка перебуває при владі, але це означає, що слід очікувати менше дебатів щодо важливих питань, а уряд отримає повноваження швидко "переписати закони" для власної вигоди та "під себе". Сильна ж опозиція – вважається доброю для демократії."

"Деякі з переваг уряду більшості включають:

➡Стабільність.

➡Послідовність та передбачуваність дій: Уряд може проводити послідовну політику протягом усього терміну, оскільки йому не доведеться йти на компроміси з будь-якими іншими сторонами.

➡Ефективність – Уряд може приймати швидкі рішення з актуальних питань без тривалих і затягнутих переговорів.

➡Тривалість – більшість Урядів більшості завершує весь свій термін на посаді".


Ха!Все це тільки не в нас. Ніякої передбачуваності рішень чи тривалості на посаді.

Наш перший в історії країни Уряд більшості – став також найкоротшим Урядом на своїй посаді.


Не працюють у нас теорія держави та права. Бо не працюють демократичні процеси та розподіл влад. І причини критично важливо зрозуміти – інакше будемо, як рибки в акваріумі – нескінченно без пам'яті та аналізу плавати по колу.

-

Вчора о 17:50 – за 40 хвилин до голосування за новий Уряд – фракція Слуги Народу нарешті дізнається перелік усіх міністрів, яких пан Зеленський їм пропонував проголосувати.

Я цей перелік дізнаюся на 15 хвилин пізніше, на профільному Комітеті з державної влади. За 20 хвилин до голосування за Уряд.

... Я зараз буду писати не як депутат чи представник опозиційної фракції у парламенті, а як людина, яка, так сталося, досить непогано вивчала теорію держави та права, та ще світову історію. І філософію права колись давно у найкращому університеті світу – у Кембриджі.

Намагалася довго вчора вловити, що ж мене турбує, і що болить у цій історії перезавантаження другого уряду Зеленського?

Відверто, знаєте, що найгірше в цій історії? Що ми, як країна, заходимо у ту ж саму мертву петлю.

Спробую пояснити. Без емоцій чи політичних слоганів.

Президент Зеленський за день до призначення нового Уряду прийшов на власну фракцію, де 99% депутатів поняття ніякого не мали, за якого Прем'єра чи яких міністрів вони реально мають голосувати, і сказав приблизно наступне: "Я пропоную пана Шмигаля... Також пропоную оцих і оцих людей. Вони гарні люди. По іншим кандидатам на інші міністерства – ще визначаюся. Я ще проводжу консультації у себе в Офісі. І завтра перед голосуванням вам розкажу прізвища".

Проблема тут глибока. Не у формі, не у прізвищах, не у політичній ситуації, а – у суті.

В тому, що за логікою парламентсько-президентської республіки та за нашою Конституцією НЕ Президент визначає КМУ чи його склад. А "коаліція" – а зараз це – найбільша фракція Парламенту – сама ОБИРАЄ кандидата у Прем'єри – і ПОДАЄ цю кандидатуру Президенту. Фракція сама ПОДАЄ Президенту кандидатуру на Прем'єра. І саме коаліція/фракція також обирає та подає кандидатів на міністри.

Далі працюють переговори, баланси-противаги, і Президент вносить назад кандидатуру Прем'єра у ВР, разом з міністром закордонних справ та міністром оборони. Або не вносить, якщо подані фракцією кандидатури – його не влаштовують. Депутати підтримують або ні. Якщо ні – все починається знову.

Розумієте..., ця норма правильна не тому, що вона у нашій Конституції... а тому, що її причина – забезпечити єдину команду Уряду та Парламенту та контроль у сильній парламентській республіці. "Рес-публіка" – це від слів "спільна справа". Пам'ятаєте? Баланси-противаги, все ці не пусті слова, про значення яких ми рідко замислюємося.

Тому саме коаліція – тобто 226+ депутатів – мають висувати з-поміж себе найкращих на різні міністерства. Не інших людей, не "технократів" (таких, до речі, не буває, досить цієї нової політичної непрацюючої теорії), не іноземців, не когось з Марсу, а кращих зі своєї власної політичної команди.

Висувати свого лідера (або лідера однієї з сил, які входять у коаліцію) – на Прем'єра.

Тих, хто заслужив довіру і показав кращу роботу на стресостійкість – на міністрів.

Це – парламентський процес призначення Уряду.

У монобільшості він може тривати і один день. У коаліційних переговорах – 84 дні, як було колись у пані Меркель. Але тоді після 84 днів, вона стала Канцлером сильного уряду та надовго.

Цей процес – пошуку кращих кандидатур в коаліції – формує довіру, формує єдину команду уряду-парламенту, це формує відповідальність майбутніх урядовців перед ВРУ, а не лише Офісом Президента. Це формує відчуття "міністр – один з нас, і ми самі його висунули".

А у міністра – відчуття "я такий самий, як і депутат, який задає мені питання", а не бачену зверхність із серії: призначив Президент і відповідаю лише перед Президентом, а ви всі депутати на комітетах – "ходячі кнопочки", тому голосуйте не питаючи за вкинуті вам законопроекти.

Але у нас – фактично ніхто у фракції Слуги Народу не проводить співбесід, не пропонує людей, і не подає Президенту кандидатів.

Президент силою свого рейтингу, який зробив кожного у його партії депутатом – спускає прізвища своїй партії. Прізвища, які 99% депутатів ніколи не чули. Прізвища людей не з партії влади, за яких не голосував ніхто на виборах, які відповідальні лише перед Президентом особисто, а не перед парламентом, які у більшості НЕ заслужили довіри ні в кого – ні у депутатів, ні в українців, які парламент – ні в що не ставлять.

І знову все починається з початку.

Я дуже вірю у те, що лише зрозумівши причини, можна отримати інші наслідки. Тому і пишу це все.

Але є ще одна дуже важлива річ. Про яку не можна не сказати, говорячи про причини.

Це – волевиявлення українських громадян, які віддали усю величезну підтримку одній людині у країні – Президенту Зеленському, що і сформував списки своєї партії як він вважав за потрібне і отримав більшість у парламенті; який сформував Уряд – і перший – і другий – у своєму Офісі.

Так вже сталося, що таким було волевиявлення людей.

Питання – як нам у такій системі зберегти баланси, функції Парламенту, процедури, забезпечити парламентський контроль?

У недорозвиненій молодій демократії, де не сформовані реально незалежні від політики та бізнесу інститути влади, такі як Антимонопольний комітет, Рахункова палата, ЦВК, Офіс Омбудсмана тощо..., де на питання: "На хіба нам взагалі парламент і депутати?!" – відповідь не дасть 90% населення, монобільшість – це величезна загроза.

У молодій країні монобільшість без парламентаризму – призводить до анархії або диктатури.

Ні те, ні інше – не допоможе українцям жити краще. Це просто факт, без емоцій.


Це величезна загроза для молодої підростаючої країни, ще й у війні. І давайте думати разом, як з цим далі працювати. І як вийти із мертвої петлі спущення рішень Парламенту зверху-вниз у парламентсько-президентській державі.

Бо я дуже хочу змін Уряду по суті, а не по формі. Я так само хочу змін відносин Парламенту з Урядом і Президентом.

Парламент має стати – Парламентом. Бо без розподілу гілок влади на законодавчу, виконавчу і судову – ми не отримаємо ніяких змін у країні.

Я не хочу бачити одну і ту саму історію по колу, як повторення часової петлі.

Не можна робити одне й те саме – і очікувати іншого результату. Іншим він не буде. Лише коло петлі – може бути довшим чи коротшим.

powered by lun.ua
Коментарі — 12
Денис Романов _ 08.03.2020 19:17
IP: 178.67.199.---
Віктор Совщак:
...Не я написав – Друзья Отчизне посвятим души прекрасные порывы... Ось де корінь і основа успіху в державотворенні.
Вы распространяете рузьзкий мир!
– вазь нюжьно пиф – паф!
хальт Гитлер!!!
Денис Романов _ 08.03.2020 17:24
IP: 178.67.199.---
Не будем отмечать День Победы 9 мая, это не наш праздник, а их.

Долина Мария Ивановна.

Родилась 18 декабря 1920 года в деревне Шаровка (ныне Полтавский район Омской области) в семье украинских крестьян-переселенцев, приехавших в Сибирь на заработки.
В 1934 году семья Долиных вернулась в УССР в село Михайловка Запорожской области.
Долина выполнила 100 успешных боевых вылетов на самолёте Пе-2, сбросила 45 000 килограммов бомб. Результаты всех успешных боевых вылетов были задокументированы фотосхемами. В 6-ти воздушных боях экипаж экипаж Марии Долиной сбил 3 истребителя противника, уничтожила вражеский эшелон возле станции Орша.
Мария Долина была удостоена чести участвовать в Параде Победы в Москве, её портрет 1945 года обошёл многие советские и зарубежные издания и стал одним из символов празднования 75-летия Победы.
18 августа 1945 года за мужество и воинскую доблесть, проявленные в боях с врагами, ей было присвоено звание Героя Советского Союза.
Alexander Vasilevsky _ 07.03.2020 12:56
IP: 93.73.67.---
Ви зробили це разом:- (
iip _ 06.03.2020 18:46
IP: 31.40.110.---
Пенис Романов:

"Ох, как тяжко жить в России, в этом смердючем центре физического и морального разврата, подлости вранья и злодейства". – М. Горький, "пролетарский" писатель (1868 – 1936 гг.)
iip _ 06.03.2020 18:24
IP: 31.40.110.---
Віктор Совщак:
... в сує, згадали про "помилку" народу... А що всі 28 років це правильно, по-вашому...
Пане Вікторе!
Помилку сьогодення не можна виправдати помилками минулого.
Краще було би навпаки – мудре рішення сьогодні мало би бути результатом помилок у минулому.
Але знову цього не сталося. Люди знову дали себе надурити.
Усі 28 років в Україні занадто багато чого було "неправильно".
І, нажаль, Зеленський – це продовження усього цього "неправильного".
Зеленський це також "неправильно".
Віктор Совщак _ 06.03.2020 12:50
IP: 188.163.12.---
iip:
Ви тут, в сує, згадали про "помилку" народу... А що всі 28 років це правильно, по-вашому? То чого бідні, бо дурні.
_ABM_ _ 06.03.2020 11:54
IP: 77.222.153.---
_ABM_ _ 30.08.2019 12:04 IP: 35.235.226.-... розкол в "СН" неминуче відбудеться!!! (С)...-
iip _ 06.03.2020 09:46
IP: 31.40.110.---
Grenader45:
... коли зашорені "керівники" фізично відійдуть від справ...
Зашорені "керівники", відходячи від справ, гламуздять на голову людей своїх бездарних, розбещених і зарозумілих діточок. Батьки хочь якогось" смаленого вовка" бачили, то мають ще залишки гамульцю, а ці "нові обличя", що отримали все без зусиль – зосвсім землі під собою не відчувають. Дітки наших начальників стають начальниками наших дітей. А дітки начальників дурніші, нахабніші і зарозуміліші від своїх батьків – бо на них природа відпочиває.
Тому зараз країна і намагається судомно перестрибнути від 60 – 70 літніх "зашорених совків" до їхніх 20 – 30 річних пустоголових бездарних діточок.
Широко шагнули – порвали штанці...
Grenader45 _ 06.03.2020 08:11
IP: 77.123.93.---
..."а вы друзья как ни садитесь"...
Допоки рулять "совки", в широкому сенсі, нічого путнього не буде.
Виключно шляхом еволюційних процесів, коли зашорені "керівники" фізично відійдуть від справ, а зашорений "електорат" відійде у кращий світ – почнуться реальні, принципові зміни на постсовковому просторі.
Міркую років мінімум через 20-25...))) Проте сьогоднішнім теж треба чимось займатись, от і займаються х_рнею...
iip _ 05.03.2020 21:56
IP: 31.40.110.---
Демократія – не ідеальна річ. Шляхом виборів у владу часто приходили негідні люди.
Більшість може помилятися.
Зеленський – це прикра помилка України.

Мудрість і сила волі у тому, щоб визнавати помилки и виправляти їх.

Впиратися у своїх помилках – дурість і слабкодухість, чим далі – тим гірше.
Віктор Совщак _ 05.03.2020 20:43
IP: 188.163.12.---
...Не я написав – Друзья Отчизне посвятим души прекрасные порывы... Ось де корінь і основа успіху в державотворенні.
Віктор Совщак _ 05.03.2020 20:42
IP: 188.163.12.---
...У недорозвиненій молодій демократії, де не сформовані реально незалежні від політики та бізнесу інститути влади... ------- Ким, якою політичною силою повинно бути сформовано?... ЇЇ. як особи так політсили в Україні не було з дня незалежності... Бажання " Руху" то було дуже замало... А сама історія цієї організації показала, що то не була політсила з метою створення української сучасної держави... Всі інші, які називали себе партіями не були партіями... Вони були шоу- організації з метою прийти до влади (кінцева мета)... Тому в Україні вса відбувалося стихійно_ еволюційно... Так відбувається і зараз... Погано бо довго – люди хтять покращення вже сьогодні... Та месії не має на теренах України... Зеленський всього навсього більш менш добропорядна людина, яка не має оттієї політсили... А коментувати всі в Україні гаразди--Був при владі академік Юхновський і що... Знаємо цю людину тільки як академіка доктора наук...
Україна та Європа1103 Зеленський41 Aтака Путіна1243 Донбас19 Корупція1363
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter