Кадровий голод Зеленського
У мене є велика мрія. Хочу, щоб Україна була країною, де підставою для призначення на посаду – були розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей.
Це сказала не я. Це сказав пан Зеленський з тієї самої трибуни у ВР, з якої сьогодні виступала я.
А знаєте, яка є мрія у мене? У мене є мрія, щоб з кожним наступним президентом країни, ми не залишалися лише країною нездійсненних мрій.
І гарних передвиборчих лозунгів. Бо сьогодні ніхто – ніхто з українців – не може сказати, що призначення на державні посади в нас відбувається за критеріями розуму, професіоналізму, освіти, чи совісті, а не тому, що разом "хрестили дітей", (чи грали на сцені, чи знімали фільми, чи ходили у школу).
"Ліфт" державної служби – зламався на самому початку.
➡ Сьогодні ми розглядали абсолютно правильний законопроект: це законопроект про кадровий резерв на державній службі.
Коли на державну службу подаються фахові люди, які вже проходили тестування з мови та на знання законодавства, і коли вони отримують найвищі бали – вони мають залишатися в кадровому резерві та мають мати можливість бути призначені на інші посади державної служби.
Але, от питання, давайте чесно: чи йдуть сьогодні достойні освічені люди на державну службу і на ці конкурси взагалі?!
➡ Найгірша можлива система відбору на державні посади – це коли робиться вигляд, що якийсь чесний відбір є.
Давайте скажемо чесно, що ми НЕ будемо більше робити вигляд, що чесний відбір існує.
Або що конкурси працюють і що талановиті, професійні, світлі люди мають хоч невеличку можливість ці конкурси виграти. І коли ми це визнаємо, – то зможемо тоді й врегульовувати цю проблему.
Конкурсів зараз взагалі немає, друзі. Який кадровий резерв?
Слуги в змінах до державного бюджету (!) відмінили всі конкурси на час карантину. До речі, цей час може тривати нескінченно довго з пом'якшеним карантином.
...Ми багато говоримо про слабке державне управління. Я спробую пояснити, що це таке.
➡ Слабке державне управління – це коли на державну службу уже не йдуть ні достойні, ні професійні люди. Тому що вони не вірять більше в цю систему відбору, не вірять в країну, не вірять в "ліфт" й не вірять у державну службу. Вони більше не хочуть витрачати свій час на конкурсах, на яких не мають шансу виграти справжні професіонали. А Зеленський говорить потім про "кадровий голод".
➡Слабке державне управління – це коли, вибачте, ні чорта в країні не працює.
➡Це коли ви не можете отримати якісний сервіс від держорганів, коли Президент роздає доручення і навіть його доручення не виконуються. Бо вертикалі і фахових людей на посадах немає.
➡Слабке державне управління – це коли проблему треба вирішувати лише в ручному режимі.
І правий той, хто перший до владного кабінету добіг. А той, хто не добіг – "в прольоті".
➡Слабке державне управлення – це коли рішення приймається закрито вузькою групою людей, в яких немає досвіду та знань ці рішення приймати, а тих, у кого вони є – не запрошують. Коли нема ні стратегії, ні плану дій, ні оцінки, ні висновків.
Ви дивуєтесь потім економічним результатам такого управління?
Давайте чесно скажемо про стан речей.
🔺 Зараз – немає конкурсів взагалі. А коли ми до них і повернемося (якщо), то довіри до відбору – буде 0.
🔺 Фахової розмови про те, як повернути довіру і відновити систему – немає. Я чекаю на цю розмову 9 місяців!
🔺 Національна академія державного управління при Президентові України і навчання державних службовців – перебувають взагалі в летаргічному сні.
🔺 А єдиний закон, який на сьогодні намагався щось покращити у державній службі і розділити політичні посади та посади професійної служби в так званих незалежних держорганах (як АМКУ, Рахункова, ЦВК та інші) – N2260, який був прийнятий усім Парламентом 5 місяців назад – 5 місяців НЕ підписується Президентом України!
Так робив свого часу пан Порошенко. Так робив свій час Янукович, і так на сьогодні робить пан Зеленський, порушуючи при цьому Конституцію. Бо накласти ВЕТО або підписати законопроект він має лише за 15 днів після його прийняття.
🔺 На сьогодні популістично скоротили фінансування РДА на 50%, а от не скоротили функції, і кількість державних службовців скоротили лише на відсотків 20-30%. І звичайні люди по всій країні, які працюють і отримували і так по 6 тисяч гривень – на сьогодні не отримують нічого, і працюють без зарплати декілька місяців.
🔺 На сьогодні закон про службу в органах місцевого самоврядування – не розглядається, бо він (чомусь) не на часі.
Розумію, не на часі перед місцевими виборами розділення на місцях політики, великого бізнесу та служби. А жаль. Бо це немає нічого спільного з новою політикою.
Все це – нівелює будь-які гарні ініціативи про кадрові відбори, про конкурс, про покращення діяльності Комісії Вищого корпусу з питань державної служби, чи про кадровий резерв.
Ніхто в нього не піде.
➡Коли не працює державна служба, Парламент – стає лише безгмозглим принтером. Безмозглим принтером я бути не хочу і впевнена, що в залі Верховної Ради є багато людей, які не хочуть ним бути.
Тому – що робити, колеги?
Треба, щоб ми нарешті почали говорити правду хоча б собі, і, принаймні, почали цей діалог між собою. На сьогодні такі розмови – відбуваються у вакуумі чи то Офісу Президента, чи то в глухих коридорах за 5 хвилин. Не дивуйтесь потім, що маєте і таке ж державне управління "за 5 хвилин" у коридорі без вихлопу.
-
Хто забув – я пишу більше новин у телеграм.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
