Пройшли 10 днів війни: як триматись? Поради психолога
Друзі, українці, пройшло вже повних десять днів війни.
Ми пройшли стадію шоку, після цього – ейфорію від перемог ЗСУ, яка підсилювалась адреналіном.
Наступний період – зниження загального фону настрою від фізичної втоми, виснаження та психологічного навантаження. Це нормально. Треба це розуміти і знати, як рухатись далі.
➡ Отже, що робити, щоб відновити сили, енергію, не падати духом?
Моя добра знайома, а за сумісництвом – крутий психолог Ольга Емішянц, кандидат психологічних наук, погодилася підготувати серію текстів та порад для нас на кожен із цих днів.
Ольга – зараз у Києві, не поїхала, їхати не планує. Планує допомогати тим, на чому знається найкраще, – психологічною допомогою.
Отже, як триматись після 10 днів війни? Як допомогти самому собі?
✅ 1. Знизити інформаційні потоки вдвічі.
Читайте ще раз – вдвічі.
Довіряйте – лише офіційним джерелам.
Спробуйте один день, і побачите різницю.
✅ 2. Зателефонуйте близьким та поділіться гарною новиною.
Чимось хорошим, життєвим, гарним, планами на майбутнє. Щось класне завжди є.
Перемовини проводьте не більше 2 хвилин! Попросіть їх теж розказати вам щось хороше.
Таким чином ви будете відчувати підтримку й побачите, що в цій складній ситуації є справжнє теперішнє, яке надихає.
✅ 3. Допоможіть іншим.
Це дає відчуття внутрішньої сили. Комусь зараз гірше, і вони потребують вашої допомоги.
Якщо волонтерством вам зараз займатись важко – це може бути одна старенька бабуся біля магазину, охоронець будинку, або хтось, хто потребує допомоги.
Маленькі штуки, які дадуть сил іншим і особливо – вам самим.
Ви можете. Ви допомогли. Ви для когось змінили день.
✅ 4. Пограйте з дітьми.
Діти вміють перемикатися на приємне. Війна – чи не війна – щось маленьке приємне обов'язково дозволяйте.
Вони малюють – тож і ви малюйте. Вони читають книжки – і ви читайте. Вони грають у ляльки – і ви грайте.
✅ 5. Створюйте ЩОДЕННИК ЖИТТЯ.
У ньому ви запишете все, що вам дав цей день. Свої почуття, свої думки.
Ви знайдете свої власні рецепти спокою й станете провідником сили для інших.
Писати – дуже допомогає, структурує і заспокоює.
І, головне, – після нашої остаточної перемоги – ми всі опублікуємо ЩОДЕННИК ЖИТТЯ УКРАЇНИ, де впишемо гідність і славу кожного героя і кожного українця.
Де розкажемо світові, як нам було страшно, і як ми кожен день вірили у краще. І допомогали один одному.
Як оберігали цю віру кожен день, кожну годину під обстрілами й бомбардуванням, у часи розпачу, і часи спокою.
Як пережили найскладніші часи) Слава Україні!
📲 Більше й оперативніше пишу в телеграм-каналі "ХРУМка ПОЛІТИКА".
Фото "Daily_Sleeper".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.