Шукаю великий роман
Цей процес триває вже давно – з моменту, коли вперше почула словосполучення "великий роман". Хоча мої польові українські літературні дослідження тривають не так і довго – років із 7.
Що таке великий роман? Чи правильно писати не так, а так – Великий Роман. Щоб із великими літерами? Чи можливий він в Україні? Чи потрібен він в Україні?
А ще хтось говорив свого часу про "нероманні" літератури. Це про Україну чи ні? У нас же ніби і немає відомих на весь світ романів.
Але ж у нас же є потужний літературний багаж. Наприклад, "Енеїда". Але ні, це не роман – першим україномовним романом таки називають "Чорну Раду" Куліша... хоча мені особисто приємніше думати про "Енеїду". А ще є "Маруся Чурай" і/або "Записки українського самашедшого"... Між ними – цікавезна глибина інших текстів більш і менш подібних до роману.
Поле проблем тут широке, а запитань чимало. Не знаю відповідей на жодне з них. Але спробую почати пошуки. Власне вони вже почалися в листопаді 2010, коли для журналу "ШО" я трохи пописала на цю тему.
Тепер, у травні 2011 руки дійшли і до живого усного спілкування – навколонаукового та навкололітературнокритичного.
Навколонаукова розмова про феномен "великого роману" відбудеться 6 травня (завтра) під час Семінарів творчої молоді, які робить "Смолоскип" у Ворзелі (до речі, всю програму можна прочитати тут )
Навкололітературнокритична розмова про тісні любовні взаємини критики та "великого роману" відбудеться в компанії Юрія Макарова, Костянтина Родика, Анатолія Дністрового, Юрія Володарського, Ірини Барметової, Яни Дубинянської, Олександра Міхеда, Леся Белея, Оксани Щур. Це станеться 16 травня о 15-30 в книгарні "Є" на Лисенка, 3. До речі, в межах фестивалю "Київські Лаври" (до речі, програма є тут )
Але все це – роздуми винятково людей, які пишуть про літературу. Мені цікаво познайомитись із іншим поглядом – поглядом читача, непрофесійного читача. Тобто пошуки великого роману мають тривати – інакше їм настане кінець:)