Як живеться під час кризи пивоварам
Скажу відверто: як і уся українська економіка, пивоварна галузь переживає важкі часи. Третій рік підряд виробництво падає. Через нестабільне законодавство, через світову фінансову кризу. І зараз ми знову очікуємо підвищення акцизів, тарифів на воду, податків на землю і т.п. І це стосуватиметься не тільки пивоваріння, але й тих галузей, які використовують воду для виробництва своєї продукції. Звичайно, нас це не радує. Ми вважаємо це помилкою в роботі уряду Азарова. Можна досягнути якогось короткочасного збільшення надходжень до бюджету, але це не вирішує проблему кардинально. Такі кроки суттєво вплинуть на зниження життєвого рівня населення.
Я прекрасно розумію: доля кожного уряду – латати дірки в бюджеті, але не ціною порушення існуючого законодавства. У нашій країні дуже мало найвищих керівників держави працює на перспективу. Для того, щоб економіка функціонувала, потрібні стабільні правила гри. І дуже важливо – стабільне законодавство. Закони, як правило, порушуються насамперед урядом і тією більшістю, яка створюється в парламенті. Я вже давно у Верховній Раді, протягом багатьох років намагаюся вплинути на те, щоб ми мали стабільне економічне законодавство. Але, скажу відверто, це робити дуже і дуже складно. Звичайно, був час, коли наші ринки росли, тоді ми залучали інвестиції, брали позики в іноземних банків, модернізували свої підприємства. Але фінансова криза нас поставила перед труднощами. Національна валюта за дуже короткий проміжок часу падає в 1,6 рази, а кредити ми брали у твердій валюті. А на додаток уряд ініціював підвищення податків протягом кризового фінансового року, порушивши Закон про систему оподаткування. З ініціативи народного депутата від БЮТ маємо збільшення акцизу майже в 2 рази. І сесійна зала, у тому числі конкуруюча фракція – Партія Регіонів, в умовах ідилії створення широкої коаліції підтримала бютівців. Це було зроблено ганебно і віроломно – немає слів. Я думаю, що ті люди, які займаються реальною економікою, мене дуже добре розуміють. Наприклад, людина бере позику на квартиру в доларах, сплачує її за будівництво, аж раптом – національна валюта девальвує по відношенню до твердої валюти, і ти не маєш ні квартири, ні можливості повернути кредити. Ось в такі умови ставлять, приблизно, українську економіку й наші підприємства.
Не дивлячись на усі труднощі, ми всіляко підтримуємо наших партнерів з аграрного комплексу. Ми уклали угоди з сільгосппідприємствами на поставку ячменю. Переважна більшість із них успішно провели посіви. І ми надіємося, що не будемо мати проблем із забезпеченням сировиною хорошої якості. У корпорації "Оболонь" трудиться 7 тисяч осіб. Люди не склали руки. "Оболонь" працює і працюватиме далі та наповнюватиме бюджет.
Це про економіку. А тепер про мораль. Мене часто запитують: а як ви ставитеся до того, що в парках, на вулицях, в громадських місцях заборонено розпивати спиртні напої, і в тому числі пиво? Переконаний, що культуру споживання потрібно змінювати і поліпшувати. Але зробити це якимись заборонними методами дуже важко. Я позитивно ставлюся до того, що до 18 років молодим людям заборонено продавати пиво. Але місця продажу обмежувати недоречно. Якщо говорити про сільську місцевість, то проблема алкоголізму не в тому, що там люди споживають пиво. Жителі села живуть бідно. Вони споживають, як правило, міцні алкогольні напої, насамперед, самогон. І в цьому корінь проблеми. Люди без роботи. Потрібно створювати робочі місця, думати, як розвивати села і невеликі міста. Нам потрібно, щоб керівники країни займалися перспективою розвитку держави. І направляли свої зусилля на те, щоби запустити промислові підприємства, сучасне виробництво у сільській місцевості. Покращити там інфраструктуру, будувати дороги. Сьогодні майже 1200 сіл не мають доріг із твердим покриттям, і в негоду їхні жителі не мають можливості дістатися до районного чи обласного центрів. 1200 сіл! Є над чим працювати.
Сьогодні в Україні припадає на одну людину 55 літрів пива, а в Чехії – 160. Я думаю, що проблема не в споживанні пива. Це парадокс: лікеро-горілчана галузь менше постраждала від рішень уряду щодо підвищення акцизів, ніж пивна. Я скажу відверто: саме виробники міцного алкоголю найбільше створюють проблем для пивної галузі. Вони вважають нас найбільшими конкурентами і діють синхронно. Лобіюють свої інтереси і намагаються через парламенти Росії, Білорусії, України підняти акцизи на пиво, створити більше проблем саме виробникам пива. Лікеро-горілчана галузь традиційно більш криміналізована, ніж виробництво пива. В нас продукцію підробити дуже важко. А тіньова економіка буйно процвітає саме на фальсифікованій горілці. Переконаний, що треба більше боротися з тіньовою економікою. Потрібно ввести податки на предмети розкоші, щоб наповнювати бюджет. А збільшувати податки для офіційного сектора економіки – недоречно. Я думаю, що в уряді є багато людей прагматичних, які мають досвід роботи в реальному секторі економіки, – і вони отямляться.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
