2 серпня 2020, 00:16
Віденська кава виявилася занадто гарячою і для Росії, і для США
Як відомо, за результатами червневої зустрічі, в центрі уваги якої було питання Договору про подальші заходи зі скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією, – який ще називають "Празький договір" 2010 року або СНО-ІІІ, – сторони домовилися про створення декількох технічних робочих груп та продовження консультацій.
За офіційною інформацією, американсько-російські дискусії під час липневого раунду перемовин проходили у рамках трьох груп: з питань мілітаризації космосу; транспарентності і верифікації положень СНО-ІІІ; концепцій можливого застосування ядерної зброї.
В рамках першої групи дискутувалися питання визначення певних взаємоприйнятних норм, яких мають дотримуватися держави у космічному просторі. Вельми показово, що напередодні, 23 липня, США звинуватили Росію у проведенні вже другого випробовування космічної зброї.
Як наголосив напередодні зустрічі у Відні помічник Держсекретаря США Крістофер Форд, "Москва і Пекін вже перетворили космос на місце проведення воєнних дій". Якщо Кремль хотів перед початком переговорів продемонструвати своїм партнерам свою силу в космосі – час було обрано явно невдало. Подібна демонстрація сили РФ дезавуює її ж власну позицію, неодноразово проголошену нею в ООН, щодо нерозміщення зброї у космічному просторі.
Однак, звичайно ж, нас в Україні найбільше цікавило, що саме відбувалося в ході обговорення у рамках третьої групи. Адже, як відомо, 2 червня цього року президент Росії Путін підписав Указ про засади державної політики Російської Федерації у сфері ядерного стримування, що містить доволі розпливчаті положення стосовно умов застосування Росією ядерної зброї і є ще одним підтвердженням агресивних намірів Кремля.
На жаль, в Україні на диво індиферентно і спокійно сприйняли цей доктринальний російський документ. А тим часом, його зміст залишає масу варіантів для різного роду тлумачень, які б мали стати предметом серйозного оборонного і безпекового аналізу Радою безпеки і оборони України та її найвищим воєнно-політичним керівництвом. Він безпосередньо стосується інтересів оборони країни в умовах непроголошеної війни проти України, яка вже точиться шість років.
Судячи з усього, "віденська кава" виявилася занадто гарячою і для Росії, і для США – обидві країни поки що не спромоглися вийти на якесь спільне бачення головних проблем стратегічної стабільності і питання продовження (або не продовження) "Празького договору", термін дії якого спливає вже наступного року. Це питання і після цієї чергової зустрічі залишається наразі відкритим.
При цьому, в Україні не має бути жодних ілюзій – і США, і Росія у цих перемовинах відстоюють саме свої національні інтереси, зокрема, у контексті появи нових видів озброєння. Хоча, позиція Вашингтона, який за наявною інформацією налаштований на встановлення контролю над усією ядерною зброєю, у тому числі й тією, що називають тактичною, – об'єктивно має позитивне значення і для Києва.
Нарешті, прискіпливий моніторинг перебігу американсько-російських перемовин зі стратегічної стабільності має й надалі залишатися актуальним завданням українських державних органів у сфері національної безпеки і оборони.
Ілюстрація © Shutterstock
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
