Нова архітектура міжнародної безпеки та коаліційна армія європейських демократій (з інтервʼю для французького видання ''Le Diplomatе'', ч.2)
"Вихід із ситуації – це відновлення архітектури міжнародної безпеки у нових умов реального протистояння авторитарних країн світу проти країн демократій".
Продовження. Початок: Стратегія виживання та миру Європи і роль України | Мирний план (інтервʼю для французького видання ''Le Diplomatе'', ч.1)
Інтерв'ю Роланда Ломбарді, видання "Le Diplomatе" (LD), 12 серпня 2025 року.
LD: Війна в Україні виявила обмеження нинішньої системи колективної безпеки, зокрема в ООН. Які інституційні реформи або зміни Ви б рекомендували для запобігання та ефективного врегулювання таких конфліктів у майбутньому?
Ігор Смешко: Як ми вже говорили, внаслідок окупації Росією Криму система міжнародного права, яка склалася після Другої світової війни, була зруйнована ще з 2014 року. А ООН опинилася у глибокій інституційній кризі. Агресія Росії проти України – однієї з країн засновниць ООН – не отримала належної реакції з боку цієї організації. Незважаючи на те, що згідно з її Статутом вона була зобов'язана діяти і "вживати ефективних колективних заходів для усунення загрози миру й придушення акту агресії".
Дії агресора – Росії – за майже одинадцять років війни так і не отримали належної реакції з боку ООН. Не було жодної адекватної резолюції. Міжнародна організація, яка була створена для запобігання війнам, не позбавила агресора його права вето у Раді Безпеки. Не задіяла жодного з механізмів ООН з метою примушення до миру, хоча це передбачено Статутом організації. Не кажучи вже про те, що хоча б пригрозити Росії переглядом процедури її приєднання до ООН. Адже сталося це на підставі самопроголошення Російської Федерації себе єдиним спадкоємцем СРСР. Що не відповідало дійсності і процедура її прийняття, як нового члена ООН, порушила Статут ООН і норми міжнародного права.
Вихід із ситуації – це відновлення архітектури міжнародної безпеки у нових умов реального протистояння авторитарних країн світу проти країн демократій. Потрібно починати з посилення двосторонніх і багатосторонніх домовленостей, перш за все всередині Європейського Союзу і НАТО. Об'єднуватись на базі спільної ідеології та з метою захисту свободи, верховенства права, прав людини і демократичних цінностей. Враховувати реалії політики чинної адміністрації США і розраховувати, насамперед, на власні об'єднані сили Європи для створення ефективної і самодостатньої системи колективної безпеки континенту.
LD: Франція, як ядерна держава та постійний член Ради Безпеки ООН, могла б відігравати ключову роль у європейській безпеці. Як Ви бачите внесок Франції у збереження миру та гарантій безпеки для України після завершення війни?
Ігор Смешко: Україна високо цінує допомогу, яку надавала і продовжує надавати Франція для боротьби проти російської агресії. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну є переломним моментом, який має стимулювати зміни в європейській системі колективної безпеки. Франція історично відігравала визначну роль у формуванні європейських культури і цінностей, сучасних форм демократій, ідей світового гуманізму і зі зброєю в руках впродовж віків боролася проти тиранії. Наразі Франція має усі підстави разом з Великою Британією, Німеччиною, Італією, а також іншими авторитетними країнами Європи очолити нову коаліцію демократичних країн Європи.
Нинішні часи зайвий раз підтвердили геніальність і далекоглядність генерала Шарля де Голля, який виступав за стратегічну автономію Франції, зокрема за рахунок володіння ядерною зброєю. Він один з перших попереджав європейців, що "Америка не має друзів – лише інтереси", що "Європа – це європейці. Вона не може будуватися під американською парасолькою". Він закликав і сприяв створенню об'єднаної Європи, незалежної від США і тодішнього СРСР. Його слова про те, що "справжня незалежність не може існувати без оборонної незалежності", залишаються для європейців дороговказом і донині.
У цю нову коаліцію європейських країн Україна могла б інвестувати один з кращих людських капіталів – з високим рівнем освіти і християнськими цінностями, – який складається з 97% європейських етносів і більш ніж 90% практикуючих християн.
Українські солдати і офіцери ще з XVII століття вважались чи не найкращими професійними воїнами, а козацька України, за свідченням Вольтера, була чи не найдемократичнішою країною Європи того часу. Сьогодні українська армія має більше мільйона солдат із бойовим досвідом сучасної війни і не менший за чисельністю мобілізаційний резерв. При відповідному переозброєнні Збройні сили України могли б увійти до першої п'ятірки армій світу за рейтингом сукупної потужності. Сама ж Україна, найбільша за територією країна Європи, за співвідношенням вартості розвіданих корисних копалин і природних ресурсів у розрахунку на душу населення займає 1-2 місце у Європі і приблизно 5 місце у світі, випереджаючи навіть такі країни як США, Китай та Індію.
До нової коаліції під керівництвом усталених європейських демократій могли б увійти, як окремі країни-члени НАТО, так і інші демократичні країни, які вже розуміють необхідність створення ефективного військово-політичного союзу із новою коаліційною армією. Ця армія повинна бути спроможною самостійно, без США, захищати Європейський континент від будь-яких сучасних загроз. Такий крок, у свою чергу, міг би стимулювати Сполучені Штати до переосмислення власної ролі у глобальній системі безпеки. Черговий приступ ізоляціонізму Сполучених Штатів походить від ерозії демократичних інститутів навіть у донедавна флагмані демократії. Що, у свою чергу, є наслідком падіння якості еліт, зменшенням кількості середнього класу і зниженням рівня політичної культури виборців. Тенденцій, які є загрозою для будь-якої, навіть сталої, демократії у світі.
Гасло "Зробимо Америку великою знову" має подобатись тим, хто любить прості відповіді на складні запитання, але не бачить цілого, а лише окремі його частини. Головне – не розуміє, у чому полягала справжня велич США. Вона ж ґрунтувалася на закладених батьками‑засновниками американської Конституції ідеалах свободи і демократії. Які прийшли у США з Європи. Зокрема – з епохи Просвітництва у Франції. Зрадивши Європу і ці ідеали, США втратять свої культурні і духовні першоджерела, які їм замінити буде нічим. Авторитаризм як форма правління є природним для Азії. У ідеологічному змаганні із конфуціанством і агресивним ісламізмом у США не буде шансів вистояти, без європейських ідеалів свободи, гуманізму і демократії.
З цього приводу не зайве нагадати застереження Збігнева Бжезинського про те, що демократія – це не даність і не природний стан суспільства, а складна система, яка вимагає постійної підтримки і дисципліни. Свобода існує лише там, де її підтримують сильні інституції і правові механізми. В іншому випадку вона поступається місцем хаосу. З. Бжезинський також наголошував, що держави гинуть не від воєн, а від деградації еліт. "Коли правлячий клас стає неспроможним керувати, країна слабшає незалежно від того, які зовнішні загрози вона має".
І на завершення: ще одним внеском Франції, який вона могла б зробити у формування нової коаліційної армії європейських демократій, може стати розробка нової процедури прийняття оборонних рішень, відмінної від чинної сьогодні в НАТО. Прикладом може служити діяльність і рішучість генерала Де Голля, коли він, зрозумівши згубність для Франції старої моделі управління, взяв на себе тягар створення П'ятої республіки. Чинна в НАТО процедура управління є демократичною, але під час війни навіть у давньоримській республіці процедури управління змінювались у бік особистої відповідальності 2, а не 30 консулів.
Оригінал французькою мовою: https://lediplomate.media/2025/08/grand-entretien-colonel-general-ihor-smechko-partie-1/roland-lombardi/monde/russie-et-ukraine/
Повний текст українською мовою: https://sylaichest.org/igor-smeshkostrategiya-vyzhyvannya-i-myru-yevropy-ta-rol-ukrayiny-interv%ca%bcyu-dlya-franczuzkogo-vydannya-le-diplomate-chastyna-1/
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
