Тези до Плану і Стратегії Відновлення Економіки України (частина 3). Формула економічного зростання
Сьогодні, після 12-річного спротиву проти російської агресії і авторитаризму, уникнення прірви й відновлення сил держави і суспільства можливі лише за однієї, головної стратегічної умови – ВІДРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.
Що потрібно зробити? Якими є маркери та ключові елементи економічного зростання України, які має знати Народ України і за якими він має оцінювати не слова, а реальну діяльність українського уряду?
Відповідь на це дає економічна НАУКА.
Формула макроекономічного зростання будь-якої країни світу сформульована провідними вченими-економістами світу:
КАПІТАЛ + ПРАЦЯ (ПРОДУКТИВНІ ВИРОБНИЧІ СИЛИ) (Карл Маркс, 1848)
+ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС (Роберт Солоу, 1987)
+ ЗНАННЯ, ІННОВАЦІЇ і ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ (на базі ДЕРЖАВНОЇ підтримки: ОСВІТИ, НАУКИ і ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я), (Пол Ромер, 1990, 2018)
+ НАУКОВИЙ і ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОРИ ВПЛИВУ – ЗНАНЬ і ПРИРОДИ на ЕКОНОМІКУ, (Вільям Нордхаус, 2018).
Перефразовуючи, цю формулу можна подати так:
КАПІТАЛ + ПРОДУКТИВНІ ВИРОБНИЧНІ СИЛИ + ТЕХНОЛОГІЇ + ІННОВАЦІЇ + ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ + ЕКОЛОГІЯ – це узагальнена формула економічного зростання будь-якої країни світу що реалізується на основі державної підтримки та захисту національних інтересів у сферах: Науки, Освіти, Охорони Здоров'я, Демографії і Екології.
Ще в XIX столітті Карл Маркс увів в економічний аналіз те, що на зростання ЕКОНОМІКИ впливає не лише КАПІТАЛ, але й ПРАЦЯ – ПРОДУКТИВНІ ВИРОБНИЧІ СИЛИ.
Для прикладу: українська влада, маючи країну з однією з найбагатших ресурсних баз у світі, звітує про чергові запозичення від МВФ як про успіх. Водночас, це навіть не КАПІТАЛ для інвестицій в економіку. Це – фінансове "проїдання" і кабальні БОРГИ для майбутніх поколінь українців. Це – вирок некомпетентному і непрофесійному державному управлінню.
Маючи потужну ресурсну базу України та один із найбільш освічених і працелюбних людських потенціалів у Європі, уряд мав би інвестувати у високі технології й виводити Україну у світові флагмани науково-інноваційного розвитку.
Ліберальна модель розвитку економіки, яку сповідували політичні невігласи й корупціонери, має бути нарешті визнана національно згубною та антидержавною.
Вона вже призвела до втрати колись високорозвинутого індустріального потенціалу України та неприйнятного рівня її залежності від зовнішніх донорів.
Для прикладу, англійський економіст Вільям Петті оцінював силу держави за двома критеріями – здатністю виробляти продукцію для зовнішніх ринків і здатністю захищати власні ринки збуту. Усе інше отримує право на життя лише залежно від цих двох основних факторів.
Щодо політики інших держав із захисту найдорожчого – національного людського потенціалу, варто знову згадати Німеччину та Польщу, куди вже виїхали мільйони українців. Німеччина, наприклад, має безкоштовну вищу освіту і скасувала преференції для громадян Німеччини під час прийняття на роботу. Її крайні ліві та крайні праві політики інколи нарікають на значні витрати, пов'язані з війною в Україні, але водночас не враховують, що українські ПРОДУКТИВНІ ВИРОБНИЧІ СИЛИ працюють і на її економіку.
А українські політики мають пам'ятати, що бездіяльність у захисті національних інтересів в економіці, під гаслами лібертаріанства в сучасних умовах перебуває на межі державної зради. За нинішньої фіскальної та податкової політики в Україні навіть без фактора війни, відтік громадян до країн, де є вільні робочі місця із середньомісячною оплатою праці, що в рази перевищує українську, завжди залишатиметься катастрофою для економіки України...
Щодо технологічного прогресу, то з 1987 року ФОРМУЛА ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ отримала, завдяки Нобелівському лауреату Роберту Солоу, третю важливу складову. Окрім КАПІТАЛУ і ПРАЦІ вона була доповнена ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОГРЕСОМ. Ефективність якого за останні десятиліття, зокрема, продемонстрував Китай.
На відміну від протилежного прикладу діяльності українських урядів. У щорічних програмах роботи яких уже десятиліття відсутні цільові, секторальні програми інвестицій, розвитку та технологічного оновлення стратегічних галузей виробництва. Зокрема, у ракето-, літако-, судно- і танкобудуванні, у глибокій переробці та виробництві кінцевої титанової, літієвої, цирконієвої і рідкоземельній продукції. У створенні національного виробництва чипів і надсучасної радіоелектронної та біоінженерної продукції...
У 2018 році Нобелівську премію з економіки також отримали американські економісти Вільям Нордхаус і Пол Ромер. Вони розробили математичні моделі макроекономічного аналізу для прогнозування ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ у сучасних умовах (https://www.holosameryky.com/a/nobel-z-economiky/4604124.html).
Формула її зростання була доповнена ще двома новими елементами, які впливають на зростання економіки в сучасних умовах. Так, колишній головний економіст Всесвітнього Банку Пол Ромер довів, що ЗНАННЯ можуть бути черговим каталізатором довгострокового економічного зростання країни.
Він створив теорію, згідно якої ТЕХНОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ та ЗНАННЯ є важливим фактором сучасного ВИРОБНИЦТВА, а накопичення знань має позитивний вплив на ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ та КАПІТАЛ.
Моделі аналізу економіки Ромера, оприлюднені у 1990 році, доводять, що важливими факторами зростання сучасних економік є ЗНАННЯ, ІННОВАЦІЇ і ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ. Темпи економічного зростання можуть збільшуватися за умови ДЕРЖАВНОЇ підтримки ОСВІТИ і НАУКИ, ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я і посилення стимулів для ІННОВАЦІЙ на основі державного протекціонізму.
Він також довів, що нерегульований ліберальний ринок не здатний по справжньому оцінити ІННОВАЦІЇ, навіть якщо він їх продукує. Лише державне регулювання та протекціонізм можуть через субсидії на науково-дослідні розробки, довгострокові фундаментальні дослідження та розвиток захищеної патентної системи підтримати зростання стимулів до інновацій.
Нордхаус також доповнив модель Солоу аналізом наслідків і впливу зміни клімату планети та глобального потепління на розвиток сучасних економік. Він запропонував включити до розрахунків моделей макроекономічного аналізу ще й ЕКОЛОГІЧНИЙ фактор, зокрема через ідею додаткового оподаткування викидів вуглецю як інструменту боротьби з глобальним потеплінням.
Українські уряди мають нарешті усвідомити, що розвинений світ і сучасна економічна наука оперують щонайменше п'ятьма основними показниками для макроекономічного аналізу та прогнозування економічного зростання. Тому повернення до підходів XIX століття й оперування показниками "економічного зростання" у вигляді іноземних ЗАПОЗИЧЕНЬ і ПРОДАЖУ національних багатств та стратегічних ресурсів є, у кращому випадку, проявом економічного невігластва.
У гіршому – це НАЦІОНАЛЬНА ЗРАДА І КОРУПЦІЯ з боку ВЛАДИ. Яка, прикриваючись фальшивим гаслом, що "держава не є ефективним власником", розпродає високотехнологічні, науково забезпечені і стратегічні ресурсні державні підприємства. Чим знищує основи зростання економіки України.
Без сильної та самодостатньої ЕКОНОМІКИ, яка здатна повністю забезпечити нашу АРМІЮ, ДИПЛОМАТІЮ та ІНФОРМАЦІЙНИЙ вплив у світі, державність України знову буде під смертельною загрозою.
Вже накопичений досвід державотворення має нарешті довести й нашим можновладцям, що стратегією розвитку України може бути тільки така: побудова розвинутої форми європейської демократії, з потужним середнім класом, розвинутим громадянським суспільством, ринковою економікою та державним регулюванням стратегічно важливих галузей промисловості, всебічним захистом національного виробника, у тому числі у сільському господарстві, та особливим піклуванні про науку, освіту, охорону здоров'я і демографію Українського Народу, як основи для потужних Економіки, Армії та оборонного потенціалу України.
І на завершення, життєва мудрість: "...Сміливість незнання не звільняє від відповідальності. А хибні амбіції, без відповідного досвіду та освіти ведуть до злочинів...".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
