23 серпня 2012, 19:05

Йолка в шароварах

В останні роки День Незалежності вганяє в паніку. Торік – незалежність була ознаменована неймовірними хмарами правоохоронців на вулицях: кого і від чого вони святково оберігали? Явно не громадян. І явно не від свинства, яке безкарно коїться в країні.

Цьогоріч "свято" ще дужче затискає в урочисті лещата. Центр – вже у писанках, люди – вже в шароварах. Шкарадно і нещиро. Але календарна шароварщина замість непафосного самоусвідомлення – значно безпечніша і безболісніша. Для тих, кому вся ця Україна – просто засіб кришталево і з позолотою вкрасити якесь своє межигір'я. Так, щоб ніхто навіть "не завідував".

Незалежність від чого ми святкуємо? Від північного сусіда? Від свавілля чиновників, міліції? Від креативних ідей близькозакордонних радників влади?

Станом на зараз це повна Незалежність від розвитку і від усіляких свобод.

У час, коли від Незалежності не лишається жодних ознак – дико читати плани на завтрашнє свято. Провладній черні на одному майдані покажуть кіно про виступ лідера – і здобрять цю феєрію гопанками. На майдані через дорогу – антивладці істерично покричать і підуть святковими колонами розгортати черговий прапор. Хочуть установити якийсь рекорд – але не враховують, що Україна і так уже побила усі рекорди зі стрімкого відкату назад.

Ті, хто не з тими і не з тими – вдягнуть траурні вишиванки. Можливо, це адекватно ситуації – але настільки ж ефективно як мертвому припарки.

Коли від націдентичності не лишається практично нічого – можна начепити і шаровари. Тим паче – це не надовго. Післязавтра вже можна буде перевдягнутися у рідні триполосні спортивочки. І продовжити тріумфальну і геть незалежну від нас ходу.

Богородиця!... список Ти знаєш.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Не будь страусом.

Прикро, та схоже, нема людини, яка могла б пояснити Віктору Федоровичу, хоча б на пальцях, що країна – не Межигір'я. Це не його персональний простір, яким він може розпоряджатися залежно від напряму вітру своїх думок...

Прецедент Тітушка

На цьому відео – троє підсудних визнають свою вину публічно, у суді, у присутності камер. Вибачаючись перед УСІМА журналістами (це одна із умов угоди) – ці троє осіб, так би мовити, проявляють рішучість...

1 липня – суд у справі Тітушка (+РОЛИК)

Понеділок, 1 липня о 10-ій – Шевченківський суд м. Києва – суд у справі Вадима Румуна Титушка (напад на журналістів). Для зручності і хронологічності змонтувала усе наявне у нас відео і фото в один ролик, з заповільненнями-підкреслюваннями тощо...

Ж і Пряник.

Завтра політики і держслужбовці будуть слати нам привітання. З днем журналіста. Як правило – фальшиві. Кожного року різні політичні сили і держустанови відправляють нам листівки із пафосним, скопійованим із минулорічних текстів набором слів...

гопо-спортівуси VS журналісти (+НОВЕ ВІДЕО!)

Аби не було спекуляцій – спробую відновити тут хронологію. Це стало можливим завдяки новому відео – на якому зафіксовано початок нападання. Це відео журналістки Валерії Івашкіної (сайт Думская...

ars longa: Пінзель у Луврі

Кажуть, у Бориса Возницького – була мрія. Аби Пінзеля побачив Лувр. Ця мрія втілилася у життя – через півроку як не стало Бориса Возницького...