Ще один втік від цього НЕправосуддя – щасти, друже

Це – міліціонери. Вони шукають Сергія Костакова під його будинком на лівому березі. Дарма – Сергій вже у європейській країні. Він наслідував приклад міністрів та чоловіка Юлії Тимошенко та втік від перспективи сидіти за сфабрикованими звинуваченнями.

Сергій не міністр, не член жодної партії, не багатій. Його бізнес – ізоляція труб. Це означає і в холод, і в спеку обробляти шкідливими для здоров'я сполуками довжелезні конструкції. Врешті решт, хтось має виконувати роботу, за яку через свої компанії списують гроші платників податків чиновники середнього рівня.

Позаминулої зими він по 5 каналу почув, що учасникам Податкового майдану, які почали збиратися у Києві, немає чого їсти. Сергій зібрав термоси і пішов на Майдан. В цей час мітингувальники перекрили Інститутську. Одна з машин пробувала прорватися. Кілька людей почали її копати. (Сергій, якого пізніше звинуватять в нападі на машину, сотні разів аналізував цю історію і дійшов висновку, що напад організувала сама міліція. Ось його аналіз відео, яке зробили на місці міліцейські оператори:



Точно можна стверджувати, що на місці був керівник найближчого відділку міліції Володимир Собченко. Це і стало роком для Костакова. Якщо проаналізувати усі справи проти податкових майданівців, то очевидно, що їх порушували не за принципом хто що робив, а за наявністю кримінального минулого. Воно у Сергія було – колишній спецназівець після повернення з армії зв'язався з бандитами і був засуджений. А справу його розслідував тоді ще опер Собченко. І ось через багато років він зустрічає Костакова на Майдані.



У СІЗО Костаков провів більше семи місяців – найдовше з усіх затриманих після Податкового майдану. Його історію виділили в окрему справу. На відміну від справ проти інших майданівців, де судді явно не були у захваті від своєї ролі і врешті решт трагікомічні звинуваченні у пошкодженні плитки зараз розглядаються заново, справу Костакова суддя Крістіна Тарасюк наполегливо повела до вироку. Засідання відбувалися так. Приходили свідки-міліціонери, які розповідали, що нічого не пам'ятають, а деякі казали, що взагалі ніколи не бачили Костакова. Після цього вставав прокурор Віталій Панов і казав: "Можна зачитати вам ваші покази на досудовому слідстві?". Свідки-міліціонери погоджувалися і слухали, як вони "бачили, що Костаков лаявся, або погрожував водію, або бив машину". Після цього свідки-міліціонери казали "так, пригадали, все так і було". Після чого суддя Тарасюк відхиляла прохання Костакова попросити свідків-міліціонерів хоча б показати його на міліцейському ж відео.

Одного дня Сергію подзвонила незнайома людина та сказала: "тебе вже чекають на зоні". Тоді він вирішив тікати, залишив у Києві дружину та доньку. У гарній європейський країні податковий майданівець потрапив до фільтраційного табору. Провів там півсотні днів. Проявив себе як талановитий мануальний терапевт:) – навіть поліцейський з сусіднього містечка приходив на прийом. Зараз вже на волі – чекає на рішення уряду про надання політичного притулку. Щасти тобі, друже!

А пановам міліціонерам порада не лякати дарма сусідів Сергія. Краще розшукайте тих, хто викрав і побив Роста Шапошнікова. Разом із замовниками.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.