Незручна правда про Януковича – це державна таємниця?
На світанку в аеропорту Бориспіль митники затримали й обшукали двох дівчат – Алісу Рубан та Ірину Іванків.
Їх не підозрювали у контрабанді, підробці закордонних паспортів абощо.
Митники вирішили, що дівчата вивозять...ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ.
І ця таємниця, на думку митників, можливо, міститься у фільмі "Відкритий доступ". Аліса Рубан сьогодні представлятиме це кіно у Берліні – адреса тут. Тому митники безцеремонно полізли в Алісин комп'ютер, полізли в її особистий жорсткий диск в нахабно скопіювали собі фільм "Відкритий доступ". Дівчатам сказали, що тепер проводитимуть його експертизу: є там державні секрети чи нема.
Я цей фільм бачила разів двадцять, коли разом з Алісою Рубан та відомими журналістами та громадським активістами показувала "Відкритий доступ" у містах по всій Україні. І скажу вам: державної таємниці там нема, але є – державний сором. І наймення йому – Межигір'я.
Нагадаю, Межигір'я – колишня державна резиденція, в якій відпочивали Хрущов, Брежнєв, а потім і прем'єри незалежної України. Аж поки туди не заїхав ще у перше своє прем'єрство Віктор Янукович. Заїхав...і не виїхав. Тепер це – приватна територія, де незрозуміло на як і де ЧЕСНО? зароблені гроші будує маєток Віктор Янукович. Перша частина альманаху "Відкритий доступ" називається "Межигір'я". Герой кіноновели- журналіст Української правди Сергій Лещенко разом із друзями з руху "Стоп цензурі!", спираючись на Закон України "Про доступ до публічної інформаці" запитує в ріжних органах документи, на підставі яких "Межигір'я" перейшло із державної власності у приватну. Паралельно у фільмі розгортається инша тема: специфічна манера спілкування Віктора Януковича із журналістами. Ну, і звичайно, демонструється маєток теперішнього президента України – приклад небаченого несмаку і гігантоманії.
Ми сподіваємося, що митники після перегляду фільму вибачаться перед дівчатами і більше не дозволять виставляти себе на глум – не виконуватимуть безглуздих наказів.
А ми продовжимо показ фільму українськими містами. Дякувати митникам, що сьогодні своїми незбагненно-недолугими діями привернули увагу до "Відкритого доступу" українських та закордонних журналістів, співробітникам МНС, що забороняли показ у Миколаєві, невідомим симферопільцям, що кинули димову шашку до кінозали у столиці Криму, де ми показували "Відкритий доступ", та всим иншим, хто намагається нам перешкодити, – завдяки цьому про фільм наперед дізналося дууууууже багато людей. Кожен раз після подібного наїзду наші телефони розриваються від охочих подивится фільм чи організувати публічний показ у рідному місті.
І ще: згідно Закону "Про доступ до публічної інформації" ми відправимо запит до Державної митниці із вимогою надати документи, якими керувалися митники затримуючи і обшукуючи Алісу Рубан та Ірину Іванків, а також склад і висновки комісії, що шукатиме державну таємниці у "Відкритому доступі".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
