Хто заслужив ''заслуженого журналіста'' за ЄвроМайдан?
Сьогодні у Національной спілці журналістів України була зустріч керівників медійних організацій із головою комітету Верховної Ради з питань свободи слова. Говорили про гарячі теми: негайну зміну складу Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення, термінове ухвалення закону "Про суспільне мовлення", а ще про люстрацію журналістів та, водночас, про відзначення кореспондентів, що мужньо висвітлювали події останніх трьох місяців.
Пролунала й пропозиція, аби журналістів відзначила держава...найсмілвішим присвоїти звання ЗАСЛУЖЕНОГО ЖУРНАЛІСТА. Так от самі журналісти виступають категорично ПРОТИ, про що ми і сказали на цій зустрічі.
Наразі це позиція руху "Стоп цензурі!", журналістів Громадського радіо і Громадського телебачення, колективу порталу про медіа "Телекритика", експертів Інституту Масової Інформації, правників Інституту Медіа-права.
На мій погляд, це очевидно, чому журналісти не мають права приймати нагороди у держави. Бо нагорода – звання заслуженого журналіста, наприклад, – це небезпека для нагородженого потрапити у моральну залежність від влади, а має бути в опозиції до будь-якої влади.
Голові комітету зі свободи слва Миколі Томенку журналісти одарзу запропонували текст законопроекту про вилучення самого визначення "заслужений журналіст" із законодавчого поля:
Проект
Закон України
"Про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України"
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. У статті 10 Закону України "Про державні нагороди України" слова
""Заслужений журналіст України";" вилучити.
2. Цей Закон набуває чинності з дня опублікування.
Голова Верховної Ради
України
Розлогіше про це директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко в інтерв'ю Громадському радіо тут.
Слухайте. Думайте
P.S. Наші герої-журналісти, звісно, не мають залишитися без визнання професіоналізму, сміливості, чесності. Але це визнання має йти не від держави, а від професійних об'єднаннь, громадських організацій, від читачів, глядачів, слухачів. Так робиться у цивілізованому світі. І тільки у пострадянських країнах держава визначає, хто заслужив заслуженого.
