Справжній тест на європейськість для кандидатів у президенти
Люди своє зробили. Щойно Азаров оголосив, що Янукович і Ко відмовляються підписувати Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом, люди вийшли на Майдан. І перемогли – захистили своє право на європейський шлях розвитку.
Тепер черга кандидатів у президенти. Довести прихильність до європейського шляху. Тільки не на білбордах із рекламними гаслами про європейськість.
Хай просто нам скажуть, як вони, у разі обрання на президента, будуть виконувати Угоду про Асоціацію.
Порошенко, Тимошенко, Тягнибок, Ярош в своїх програмах написали що підписання торгівельної частини Угоди про асоціацію буде важливим пріоритетом їхньої діяльності. А чи хтось з цих кандидатів хоча б має елементарне розуміння ключових завдань які потрібно буде виконувати вже з першого дня підписання торгівельної частини. Чи вони знають як вже в перший день має працювати митниця і які нові документи мають видаватись українським експортерам для безмитної торгівлі в ЄС, чи знають вони що зараз продукти тваринного походження ніяк не можуть вийти на ринок ЄС. Список великий. Перший рік виконання Угоди буде ключовим, і провал хоча б по одному пункту означатиме що Угоду ніхто не збирається виконувати.
"Можливо хтось вирішить що ми наївні, але у нас зявилось бажання допомогти майбутньому президенту і показати йому ті ключові завдання, які треба виконати в перший рік дії Угоди. Він як найвищий політичний керівник має спрямувати всі свої ресурси на їх виконання. Крім цього – ми запросили ключових представників бізнесу, які дуже добре знають про ці завдання і готові детально про них говорити," – Любов Акуленко, активістка руху Ми-європейці, керівниця Європейської програми у Центр UA.
Любов з колегами запрошує на форум кандидатів у президенти у вівторок 29 квітня в Бізнес центрі "Парус" на 10.00 год. щоб обговорити ці завдання.
1. Хто буде виконувати угоду? В Україні досі не створений відповідний виконавчий орган, відтак контролю і відповідальних за виконання в Україні немає.
2. Прозова і ефективна митниця без хабарів. Без цього європейський ринок не буде працювати з Україною. А спостерігаючи за нашою митницею, стає зрозуміло чому. Про побори та маніпуляції в цій сфері вже ходять легенди.
3. Безпечність українських харчів. Не зважаючи на те, що системою контролю якості харчів займається купа відомств в Україні люди продовжують труїтися. В Україні навіть не ведеться статистика отруєнь, тоді як у ЄС це один з основних показників у веденні політики у сфері харчових продуктів. Бізнес, який виготовляє продукти тваринного походження ніяк не може вийти на ринок ЄС так як ветеринарне лоббі не допускає ухвалення прогресивного закону про безпечність харчових продуктів, що скасує численні перевірки і "побори" з бізнесу.
4. Технічні регламенти. В Україні дуже складна та громіздка система стандартизації та сертифікації. Є ціла купа обов'язкових документів, які вказують на сукупності характеристик продукції, які є умовою допущення її на ринок. Бізнесу доводиться витрачати купу часу і грошей аби отримати ці папірці. Тоді як у Європі лише деякі з них є обов'язковими, решта ж або рекомендовані або добровільні.
5. Антимонопольне законодавство. Антимонопольний комітет України використовує непрозору практику накладення штрафів на українські компанії за порушення конкуренції на ринку. Не зрозумілі ні принципи накладення штрафів, ні їхні розміри. Україна має негайно розробити та оприлюднити документи щодо принципів накладення штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Запрошуємо і журналістів! Не купуймо кота в мішку. Країна ма\ знати свої кандидатів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
