До уваги Вищої ради правосуддя і Президента: чому голова Ради суддів Валентина Сімоненко за жодних обставин не повинна стати суддею НОВОГО Верховного Суду
Шановний пане Президенте!
Шановні члени Вищої ради правосуддя!
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів не знайшли в собі мужності відхилити Валентину Сімоненко з числа кандидатів до НОВОГО Верховного Суду попри низку дуже серйозних підстав сумніватися в її доброчесності і дотриманні стандартів професійної етики.
Читайте висновок Громадської ради доброчесності тут: grd.gov.ua
Якщо коротко:
- В. Сімоненко має стійкі зв"язки і бізнес-інтереси (через фірму колишнього чоловіка) на тимчасово окупованій території України у Криму, неодноразово відвідувала Крим після окупації,
- зневажливо ставиться до инших учасників судового прцесу (у мотиваційному листі на конкурсі до нового Верховного Суду принизила представників сторін, тобто, адвокатів),
- як голова Ради суддів проігнорувала звернення родин Героїв Небесної Сотні з проханням пришвидшити розгляд справ про загибель Героїв, важливо, що Рада суддів стала єдиним органом, що не відповів на лист родин Героїв Небесної Сотні,
- публічно дискредитувала е-декларування і підтримувала звернення суддів Верховного Суду проти проведення судової реформи,
- публічно толерувала голову Апеляційного суду Черкаської області В. Бабенка, який чинив тиск на суддю цього ж суду С. Бондаренка, аби той виніс не правосудне, а "потрібне" рішення. В. Сімоненко, коментуючи цю справу, сказала, що "треба відпустити ситуацію", тобто, не покарати порушника, а забути.
і так далі і тому подібне.
І от що важливо з того, що не увійшло до висновку Громадської ради доброчесності:
В. Сімоненко взагалі не розуміє, що таке ПРАВА ЛЮДИНИ. На публічному обговоренні в рамцях Міжнародної конференції "Права людини в Україні: точка відліку" 6 липня у Києві, В. Сімоненко сказала, що ПРАВА ЛЮДИНИ, це коли "люди одне одному поступаються місцем у тролейбусі", а для того, щоби права людини в Україні дотримували, "треба випустити стільки тролейбусів, щоби всім вистачило місця". Попри розпачливі заперечення правозахисників і мої, як модераторки дискусії, що права людини – це не в тролейбусі, це не взаємини між громадянами, це те, що відбувається між владою і громадянами, це те, що регулюється Європейською конвенцією прав людини, В. Сімоненко так і не зрозуміла, що це таке. А це критично важливо для нових суддів Верховного Суду, адже Україна традиційно серед лідерів за кількістю звернень громадян через порушення ПРАВ ЛЮДИНИ і неналежний розгляд цих порушень у судах, зокрема, у Верховному Суді, до Європейського Суду з прав людини.
Я не розумію, як така суддя може працювати не те що у НОВОМУ Верховному Суді, а, взагалі, у судовій системі України.
Шановні члени Вищої ради правосуддя, шановний пане Президенте! Це ваша на 100% відповідальність – чи буде В. Сімоненко у НОВОМУ Верховному Суді.
Вища рада правосуддя може відхилити її кандидатуру із списку, запропонованому ВККС, а якщо цього не станеться, Президент має право НЕ підписувати їй посвідчення судді Верховного Суду, відтак В. Сімоненко ніколи суддею НОВОГО Верховного Суду і не стане.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.