Наталя Соколенко Журналістка

Судді Арсірію і члену ВРП Маловацькому присвячується ця ТРАГІКОМЕДІЯ

28 грудня 2017, 13:30

Сьогодні на засіданні Вищої ради правосуддя (ВРП) член ВРП Маловацький (в минулому юрист БПП) назвав Громадську раду доброчесності ОРГАНОМ ВЛАДИ. Потім квазіорганом. Заплутався юрист.

То ж для пана Маловацького, члена ВРП і в минулому юриста БПП та ще окремим трагікомічним персонажам із судової системи ця трагікомедія авторства колективного розуму.

Як судді самі собі скасовують висновки про недоброчесність



Замість увертюри

Поки вся Україна готується до новорічних свят, недоброчесні судді користуються моментом і... намагаються "відвоювати" свою доброчесність через суд. Зокрема, після завершення конкурсу до Верховного Суду, кандидати на посади суддів, які отримали негативний висновок від Громадської ради доброчесності, почали масово звертатися до судів з вимогою визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак, найбільш абсурдним виглядає те, що судді розглядають такі справи, демонструюючи свій непрофесіоналізм, правову кволість та необізнаність із ключовими засадами юриспруденції. Ба більше, виносять "рішення іменем України", якими "відбілюють" репутацію своїх недоброчесних колег в очах суспільства. Така практика вкотре доводить, що без повного перезавантаження суддівського корпусу сподіватися на справедливий розгляд справ не варто.

Що б Ви робили, якби громадськість зафіксувала факти недоброчесної поведінки щодо Вас, а Ви у свою чергу були кандидатом на посаду верховного судді? Звісно, найкращий варіант – якщо ці факти мали місце у житті, визнати їх і зняти свою кандидатуру із змагань. Або спробувати скомунікувати із членами ГРД і довести протилежне, чим здобути собі авторитет в очах громадськості. Але ні, судді, які отримали негативний висновок від ГРД, вирішили піти ва-банк – подати позов до суду, заплющивши очі на цілком очевидні речі.

Якби судді, які розглядають ці позови, хоч інколи заглядали до законів, то мали б знати фундаментальні речі, які пояснюють студентам-правникам 1 курсу. Оскільки ГРД – не суб'єкт владних повноважень, не виконує делегованих функцій і навіть статусу юридичної особи не має, позови до неї не можуть розглядатися ні в адміністративному судочинстві, ні в будь-якому іншому. Але ні, чинні служителі Феміди вирішили довести ситуацію до безглуздя, поставивши під загрозу і так вкрай низьку довіру до судової влади.

Зокрема, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Руслан Арсірій задовольнив позов екс-судді Вищого господарського суду України про скасування негативного висновку ГРД і зробив це в абсолютно неправовий спосіб.

Саме тому пропонуємо Вашій увазі невеличку комедію на 2 дії.

Дія перша.

Місце: Окружний адміністративний суд м. Києва

Герої: Недоброчесний суддя, Скандальний суддя ОАСК Руслан Арсірій, Здоровий глузд, Закон

Недоброчесний суддя: Вимагаю визнати протиправним та скасувати висновок ГРД про мою невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Мені необхідно "відбілити" репутацію вашими руками.

Суддя Арсірій: Давайте, але треба придумати кілька переконливих аргументів.

Недоброчесний суддя: Я ж суддя, такий як і ти. Це головний аргумент. Давай домовимось, придумаємо, бо мені соромно між чиновниками і бізнесменами бути. Аргументів немає, але придумати можна, певний. Тим паче, я ж знаю – ти вмієш, тому прошу і благаю негайно розглянути справу та скасувати рішення цієї непрофесійної громадськості.

Дія друга.

Пройшов певний час. Суддя Арсірій знайшов надвагомі аргументи, чому висновок ГРД необхідно скасувати. Позов Недоброчесного судді задовольнив, а своє рішення прийняв на основі надпереконливих фактів, які суперечать базовим нормам законодавства.

Суддя Арсірій: Згідно із законом, ГРД бере участь у кваліфікаційному оцінюванні суддів, негативний висновок ГРД є обов'язковим для розгляду. Тобто ГРД – суб'єкт владних повноважень.

Здоровий глузд: Отакої, ГРД не є ані окремим суб'єктом владних повноважень, ані органом судової влади.

Закон: Рада має статус колегіального дорадчого органу, утвореного для виконання допоміжних і консультативних функцій. Фінальне рішення ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Здоровий глузд: Тому якщо недоброчесному судді так і кортить подати позов через те, що ВККС визнала його нездатним здійснювати правосуддя, то судитися треба із кваліфкомісією, оскільки саме вона визнала його таким.

Суддя Арсірій: Та невже?! Ну а як щодо оформлення самого висновку? Ви бачили ці негативні висновки ГРД. Ніким не підписані, фактично анонімні та оприлюднені з порушеннями Наказу Держспоживстандарту.

Здоровий глузд: Пане Арсірію, надворі 21 століття. Комунікація між членами ГРД та ВККС велася в електронний спосіб.

Закон: Людство винайшло цифровий підпис, який виконує ті ж функції, що й підпис, зроблений Вами власноруч.

Суддя Арсірій: Ой, ну ці Ваші технології. Прочитайте краще, яку інформацію використала ГРД у своєму висновку. За кандидатом стежили, а без його згоди збирали конфіденційну інформацію про нього та членів його родини.

Здоровий глузд: У своїх висновках ГРД використовувала інформацію, наявну у публічному доступі. Тобто інформацію з реєстрів, е-декларацій, матеріалів журналістів-розслідувачів. Будь-який громадянин України за бажанням може отримати цю інформацію.

Суддя Арсірій: Що, справді будь-який?

Здоровий глузд: Запевняємо!

Суддя Арсірій: А що Ви скажете на це? ГРД виконувала функції "суду", і при цьому порулиша вимоги щодо "незалежності" та "безсторонності" при розгляді негативних висновків щодо кандидатів.

Здоровий глузд: Перепрошую...Емм, Ви прирівняли ГРД до суду?!

Суддя Арсірій: Так! Суд, який порушив принцип незалежності: згідно із законодавством Громадська рада доброчесності не фінансується з держбюджету, а члени ГРД отримують свою зарплатню поза межами Ради. Ценевідворотно впливає на ухвалені ними рішення й засвідчує матеріальну, ієрархічну та адміністративну залежність від їхніх роботодавців, і саме вони віддають їм певні накази.

Здоровий глузд: Вибачте, але ГРД ніколи функцій "суду" не виконувала.

Суддя Арсірій: Втім, судові витрати на користь судді у розмірі 1280 грн доведеться заплатити за рахунок бюджетних асигнувань ГРД.

Здоровий глузд: Хм, це цікаво. До яких аргументів варто нам готуватися ще?

Суддя Арсірій: У своїх висновках ГРД перестаралася із своїми повноваженнями, порушивши власний Регламент. Зокрема, члени Громадської ради доброчесності перейняли функції Національного агентства з питань запобігання корупції та Державної фіскальної служби. Більше того, дала оцінку роботі цих органів.

Здоровий глузд: Пане Арсірію, по-моєму, Ви втрачаєте мене. Це всього лиш аналіз того, чи відповідає стиль життя кандидата на посаду судді його задекларованим доходам.

Суддя Арсірій: Знаєте, от судова реформа стартувала 30 вересня 2016 року, а з нею норми про звільнення судді через порушення професійної етики та доброчесності. ГРД аналізувала діяльність кандидатів за весь період. Це неприпустимо.

Здоровий глузд: З таким підходом можна взагалі НЕ оцінювати доброчесність і закрити очі на усі факти недоброчесної поведінки, які зафіксували до старту судової реформи? Тоді давайте не враховувати і стаж роботи!? Доброчесність не має часових рамок, навіть якщо суддя у студентські роки поводив себе ганебно, це можна і потрібно оцінювати.

Закон: При цьому, що найцікавіше, до процедур притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто звільнення суддів через порушення критеріїв доброчесності та професійної етики, ГРД не має жодного стосунку. Рада доброчесності оцінює діяльність суддів відповідно до критеріїв професійної етики та доброчесності та бере участь в процедурі кваліфікаційного оцінювання.

Суддя Арсірій: Дуже багато тексту, мені не зрозуміло. Але маю в арсеналі ще декілька аргументів. Знаєте, ну не всім суддям відомо, що відбувається з майном, яке є у власності членів їхніх родин. Таке буває.

Здоровий глузд: Цікаво, а Ви також не знаєте, що у власності Вашої дружини та дітей? І вам ніколи не цікаво було дізнатися?

Закон: А Ви читали Кодекс суддівської етики? Ст. 18 говорить про те, що "суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї".

Суддя Арсірій: Чесно кажучи, я, до прикладу, не бачу конфлікту інтересів у тому, що племінник судді працює в. Господарському суді м. Києва, а суддя у Вищому господарському суді. Тим паче, як чинити судді, якщо йому довелося розглядати справу підприємства, на якому працював близький родич судді

.

Здоровий глузд: Цікаво, якщо б член ГРД не заявив про самовідвід при розгляді кандидатів на посади суддів, з якими мав певні зв'язки, то про це б знали всі українці. Втім, якщо суддя не заявив самовідвід при розгляді справи, то цілком нормально!? Крім цього, кандидат не вжив жодних заходів, щоб попередити виникнення ситуацій конфлікт інтересів: ані самовідводів, ані жодних інших дій.

Суддя Арсірій: Однак, рішення прийнято. Хочете оскаржувати – ласкаво просимо в Апеляційний суд м. Києва.

ЗАВІСА.

Можливо, все описане вище Вам здасться дещо перебільшеним та викривленим, але цю ситуацію по-іншому описати не можна. Суддя Арсірій цим рішенням визнав свою непрофесійність, задокументував свій правовий нігілізм та нехтування нормами законів. Ба більше, цей служитель Феміди продемонстрував, що кругова порука здатна вигадати абсолютно абсурдні аргументи. І це було б смішно, якби це не було рішення суду, постановлене Іменем України. Втім, практику судді Арсірія підтримали судді того ж таки суду Володимир Келеберда та Ігор Качур скасували ще два висновки про недоброчесність кандидатів на посади суддів Верховного Суду.

Цікаво, що регіональні суди у справах за позовами до Громадської ради доброчесності приймають абсолютно протилежні рішення і вказують, що такі позови не можуть розглядатися в адміністративному судочинстві, а самі висновки ГРД не є кінцевим рішенням, яке впливає на долю судді/кандидата на посаду судді, адже кінцеві рішення про здатність/нездатність судді здійснювати правосуддя приймає ВККС.

Судді, які йдуть шляхом Руслана Арсірія та Володимира Келеберди, дискредитують своє ім'я в очах суспільства і вкотре засвідчують необхідність якісного очищення та оновлення суддівського корпусу. Громадська рада доброчесності не може оскаржити рішення до вищих інстанцій, оскільки не має адміністративної правосуб'єктності. Однак, таке рішення мало би бути оскаржене Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, яка проводила конкурс та оцінювала кандидатів на відповідність критеріям доброчесності і професійної етики. В свою чергу, Громадська рада доброчесності ініціюватиме притягнення суддів, які нехтують засадничими принципами права, до відповідальності.

Коментарі — 5
vold _ 29.12.2017 10:27
IP: 95.132.133.---
Ігор Пікінер:
"... українська влада за 26 років сформувала корпоративну змову по напрямкам. "
Що є те є. Суддівський клан, прокурорський клан,мєнтовський клан і тд і тп.
Такі собі бригади з стрижки овець.
Orest Jj _ 28.12.2017 15:41
IP: 35.195.88.---
Передача "Жди меня"

В зале "Польша" и "ЕС"
"Польша":
- я как то давно потеряла своих холопов!
"ЕС":
- для тебя у меня сюрприз!
"Польша":
- что вы, это было так давно, я так о них скучаю!
"ЕС":
Внимание!!!
- Войдите пожалуйста!!!
и тут входит "Украина" с опущенной головой:
- панове, я теперь снова ваша!
- Слава Украине!
Иосиф Бернштейн _ 28.12.2017 15:26
IP: 176.115.96.---
Можна багато що написати про "висновки" цієї ГРД (хто читав, той знає) та брехню її членів (та "членькінь") – навіть в цій статті... але навіщо? Ця ГРД застосовує методи кремлівської пропаганди – "потік брехні не має зупинятися".
kren _ 28.12.2017 15:10
IP: 188.0.104.---
Ігор Пікінер.Я так зрозумів, що українська влада за 26 років сформувала корпоративну змову по напрямкам...

Нічого нового вчорашні *большєвікі-вєрниє лєнінці*не зробили.Адміністративно Командна Система
як форма владиі перерозподілу,була створена обкатана і налаштована ще за РС.Без будь яких структурних втрат,в конкретних персоналіях,що зробили свою службову карєру,як непримиренні анта
гоністи "міра капіталізма",борців за "щастьє простого народ а" і непохитних атеїістів,перейшла в суве ренну Україну.
Зараз всі вони,"вєрниє лєнінци",комуно-регіонали,бпп з опоблоком "приватизували" собі вчорашнє держмайно докупи з усією держмашиною і стали олігархами,самозреченими правослано віруючими,
і переконаними прихильниками приватної власності,і ринкової економіки,якщо воно,звісно,належить
їм.А так,коли трохи нігтиком...зразу видно ту ж продажню душу "рєволюціонера" лєніця,і жагучу рефлек
сію вбивць огранізованих в бригади смерті сталінського нквд
Ігор Пікінер _ 28.12.2017 14:27
IP: 35.205.37.---
Я так зрозумів, що українська влада за 26 років сформувала корпоративну змову по напрямкам. Президентський напрямок, парламенський напрямок, судовий напрямок, міністерський напрямок, напрямок комунальної власності. Тобто сформувався клас людей, що при владі. Біля них, збоку, під ними або над ними стоять певні ФПГ- фінансово-промислові групи. Такі собі корпоративні ядра, в основному які обертаються навколо Президента. Система досить монолітна і той, хто занадто в ній зловживає, або перетягує на себе ковдру, - стає жертвою олігархічно-провладної змови. І піддається остракізму. Потім владні гілки знову консолідуються. Вибудовують "схеми", сідають на "потоки", "дахують" один одного. З іншої сторони, – є на 90% пасивний народ. Він уже "все бачив і все розуміє". Тому Україна приречена, як і Італія в свій час, на перманентні, майже щорічні політичні кризи. Вихід, звичайно, що є. Але він не виходить не від влади, і не від народу. Тільки громадянське суспільство здатне сформувати альтернативу.
Aтака Путіна1114 Уряд реформ315 Україна та Європа931 Корупція1116 Свобода слова545
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter