Група ''Першого грудня'': Автокефалія – звільнення від церковного диктату Москви
Ініціативна група "Першого грудня", яка утворена 2011 року у відповідь на звернення трьох українських Церков і складається з людей різних релігійних переконань і традицій, підтримує звернення Президента України та постанову Верховної Ради України з проханням до Вселенського Патріарха Варфоломія надати Томос про автокефалію Православної Церкви в Україні.
Сподіваємось, що цей історичний чин, будучи підтриманий Його Всесвятістю Патріархом Варфоломієм і позитивно сприйнятий на Синоді Константинопольського Патріархату напередодні відзначення 1030-ої річниці Хрещення Руси-України, стане подією особливого, епохального значення.
Адже історична памʼять українського народу свідчить, що:
- Константинопольська Церква є для Руси-України Матір'ю-Церквою;
- акт про підпорядкування Київської митрополії Москві (1686 р.) є незаконною дією; Константинопольський Патріархат не визнає Україну канонічною територією Російської Православної Церкви;
- Україна, позбавлена власної Церкви, вже сто років тому (1917-1918) підносила вустами своїх ієрархів на Соборі питання автокефалії УПЦ. Відповідний закон Директорії УНР про автокефалію був прийнятий 1919 року;
- Вселенськими Соборами встановлено правило, згідно з яким церковно-адміністративний розподіл має збігатися з державними кордонами і, відповідно, подальше унезалежнення народів, які сповідували Православʼя, вело до усамостійнення Церков цих народів.
Ці історичні, юридичні та канонічні факти не залишають сумніву, що Православна Церква в Україні, як свого часу Православні Церкви в Албанії, Болгарії, Греції, Грузії, Польщі, Румунії й Сербії, має невід'ємне право на автокефалію – як і належить Православній Церкві незалежної європейської країни.
Але є ще одна – болюча й нагальна – причина пришвидшити процес звільнення українського Православ'я з-під церковного диктату Москви.
Причина ця – війна Росії проти України, анексія Криму та безперервні дії російсько-терористичних збройних формувань на Донбасі.
Під впливом імперсько-шовіністичної ідеології деградує не тільки російська держава та російське суспільство: деградує й Російська Православна Церква, перетворюючись на служницю ураженої імперськими комплексами держави, на партнера її спецслужб.
Склалася парадоксальна ситуація: на території України діє церковна структура, фактично підпорядкована РПЦ, а дві Українські Православні Церкви (УПЦ КП та УАПЦ) вважаються "неканонічними", такими, які нібито не мають права бути самостійними, обирати канонічного Патріарха і на рівних спілкуватися із сестринськими Церквами незалежних країн.
Ініціативна група "Перше грудня" вважає цю ситуацію цілковито неприйнятною і сподівається на якнайскоріше надання Православній Церкві в Україні автокефалії.
Розглядаємо це питання не лише як суто церковне, а й як чинник духовної безпеки та національно-державної перспективи України.
Ми віримо, що нормалізація канонічного статусу й церковного життя тих православних вірян, які прагнуть відродити давні, органічні для Київської Церкви форми благочестя, позитивно вплине на духовний клімат в Україні.
Сподіваємося, що всі складні, суперечливі питання адміністративної організації релігійного життя в Україні вирішуватимуться законним шляхом, у правовому й канонічному полі суверенної Української держави.
Група звертається до громадянського суспільства із закликом підтримати зусилля Української держави і діячів УПЦ КП та УАПЦ щодо створення Української Помісної Православної Церкви.
Настав час не тільки мріяти, а й діяти.
Історія і правда на нашому боці.
В'ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.