Коні не винні. Про хибну логіку деяких членів Вищої ради правосуддя
Завтра. 15 січня о 10.00 (вхід вільний, приходьте!) Вища рада правосуддя (ВРП) має ухвалити (але не факт, що не відкладуть знову) остаточне рішення щодо звільнення або "помилування" судді Вовчанського районного суду Ірини Уханьової.
Фабула проста: суддя Уханьова на одному із засідань заборонила харківському громадському активісту і правозахиснику Максиму Корнієнку знімати ВІКРИТИЙ судовий процес на мобільний телефон, розпорядилася видалити його із зали, а потім ще й засудила Максима на 15 діб. (відео тут: https://www.youtube.com/watch?v=N7kkFzt6OHM&feature=share
Пізніше апеляція скасувала це свавільне рішення Уханьової- визнала правозахисника і активіста невинуватим.
4 грудня 2018 р. ВРП вже збиралася для розгляду цією простої історії. Доповідач у справі – Олексій Маловацький – нагадав рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя: рекомендувати звільнити Уханьову з посади судді, а також закликав членів Вищої ради правосуддя підтримати це рішення.
І тут почалися запитання від інших членів ВРП – точніше почалася вистава! Члени ВРП запитували в Уханьової про стан її здоров"я, про навантаження, про те, скільки ще суддів працює у Вовчанському суді? Як ці питання стосуються історії із винесенням свавільних рішень Уханьовою?
Відповідь криється у порядку формування ВРП. Цей орган сформовано переважно суддями. І вони (не всі, але ті, хто ставив дивні питання Уханьовій), напевно, пам"ятають свої дні роботи у якомусь райсуді. Тому оці недоречні питання про здоров"я.
Инша річ – Маловацький. При всьому печальному бекгарунді цього члена ВРП, Маловацький сюди потрапив із бізнесу, тому йому невідомо, як воно буває у районному суді із навантаженням. Тож він і обстоював саме звільнення Уханьовою без урахування инших обставин. Але настрій у багатьох його колег був, судячи із запитань, инакший.
Отже, рішення по Уханьовій буде завтра. Я би дуже хотіла помилитися, але вангую, що ВРП завтра залишить на посаді судді Ірину Уханьову і це рішення буде продиктовано такою логікою: не можна знекровлювати Вовчанський райсуд. І байдуже, що у цьому суді залишиться та, хто виносить свавільні рішення і, до речі, ані визнання провини, ані вибачень перед потерпілим не принесла.
Цю хибну логіку пречудово описав ще 100 років тому Михайло Коцюбинський в оповіданні "Коні не винні". Ця історія про поміщика Аркадія Петровича Малину. Він вважає себе лібералом, патякає про права мужиків на землю, але як ті мужики приходять забирати цю землю, Аркадій Петрович Малина починає петляти. Коли його син викликає загін козаків для придушення мужиків, наш герой-ліберал не відсилає назад карателів, а дозволяє заїхати на обійстя...бо коні втомлені. Коні ж не винні.
Про таку логіку в ухваленні рішень неодноразово чула і від членів Вищо кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Всі ці розповіді, що не може звільнити усіх негідників з посад суддів, бо не буде кому судити – та сама схиблена схема мислення: коні не винні.
Питання: чи можна досягти оновлення судової системи і появи довіри до судової гілки влади, якщо користуватися старими підходами, якщо правосуддя вершитимуть ті самі люди, що виносили раніше свавільні рішення. Ні!
Що робити? Переформатовувати ВРП і ВККСУ. Змінювати порядок формування цих органів. Оскільки європейський підхід, що аналоігчні органи формують судді, для України, як країни із транзитною (перехідною) демократією, не годиться.
Після Революції Гідності судова система з її самоврядними органами ВРП і ВККС вже двічі провалила завдання на самоочищення. Тому ці органи (або один замість двох) мають бути сформовані із залученням представників громадянського суспільства, які керуватимуться иншою логікою. Приклади у світі є.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
