6 листопада 2020, 19:01

Кандидатів в КСУ на дебати! НАЦІОНАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ (2)

Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко один з тих, хто голосував ЗА рішення КСУ від 27 жовтня, що поставило догори дриґом не лише антикорупційну систему, а й увесь політичний організм України.

Цього суддю таємним голосуванням обрали на З'їзді суддів України. У переддень голосування Віктор Городовенко і ще двоє кандидатів на посаду судді КСУ (що були відібрані для внесення в бюлетень для таємного голосування Радою суддів України) взяв участь у ДЕБАТАХ на УКРАЇНСЬКОМУ РАДІО. Нагадую: Українське радіо - суспільний мовник, частина Національної суспільної телерадіокомпанії України. Засадничо суспільник мовник і створюється в країнах саме для таких важливих дискусій.

Якби судді – учасники З'їзду – послухали наші дебати та мали б совість, вони б не проголосували за Городовенка. Чому? Там купа питань по майнові декларації, зокрема, частина майна – дорога автівка, якою користувався на той момент суддя Городовенко, була записана на третю особу (якісь дядя з якоїсь причини давав судді покататися на своїм машині) та инші нетипові історії з майном.

А ще питання виникло в учасника дебатів із кандидатами на посаду судді КСУ – судді КСУ Володимира Шаповала – як може, мовляв, людина, що розглядає справи, обіймає адмінпосаду в суді (Городовенко очолював один із судів у Запоріжжі) та й паралельно написати дві дисертації – кандидатську та докторську.

Це питання до кандидатів, які потребують відповідей і обговорення пояснень.

Сьогодні у Верховній Раді спробували обрати 2-ох суддів КСУ по своїй квоті. Найбільше голосів (хоча й недостатньо для переїзду в КСУ) набрав Юрій Павленко (помаранчевий, а потім синьо-білий політк (!) За моїми джерелами, раніше (до Конституційної кризи) він мав чималі шанси стати суддею КСУ через договорняк із СН/ЗЕ.

Ці два приклади ілюструють, як судді (делегати З'їзду суддів) і народні депутати плюють на Конституцію або не знають її змісту.



Бо в Конституції чітко написано, хто може бути суддею Конституційного Суду України, у ст.148 КУ всього два вимоги:

1) високі моральні якості

2) правником із визнаним рівнем компетентності.


Чому таких кандидатів у КСУ судді і депутати не досліджують на предмет відповідності цим вимогам? Їм дозволяє Закон "Про Конституційний Суд України", який не передбачає жодного конкурсу, жодного відбору за критеріями моралі і наукового визнання.

Хоча проєкт цього Закону про КСУ був иншим: правники та активісти пропонували створити ЄДИНУ КОНКУРСНУ КОМІСІЮ, яка відбирає людей із високими моральними якостями та визнаним рівнем компетенції в праві. А СУБ'ЄКТИ подання – Президент, Верховна Рада та З'їзд суддів обирають для заповнення своєї квоти людину із цього списку моральних і професійних. Парламент минулого скликання проігнорував цю ідею (послав під три чорти правників та активістів) і от судді КСУ, обрані вже за цим Законом голосують за демонтаж антикорупційної архітектури (копірайт Зеленського). Як написала у фейсбуці одна із авторок іідеї про Єдину конкурсну комісію членкиня правлінння ЦППР Юлія Кириченко: шановні депутати, ви самі є джерелом свавільних рішень Конституційного Суду.

Але справжній конкурс на заміщення двох суддів від Верховної Ради і одного від Президента можна зробити і зараз - публічний, із деталізованим дослідженням декларацій кандидатів, їхніх наукових досягнень та инших важливих обставин.

Пропоную народним депутатам зробити справжній відбір кандидатів на судді КСУ на платформі Суспільного – Національної суспільної телерадіокомпанії України. За участі кандидатів та незалежних експертів із правничого та антикорупційного поля із належною репутацією.



Тим більше, що досвід є!

Запис дебатів тут:

http://rsu.gov.ua/ua/news/ukrainske-radio-znajomit-sluhaciv-z-kandidatami-na-posadu-suddi-ksu

І нагадую про ідею провести НАЦІОНАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ на платформі Сусіпільного для пошуку виходу із конституційної кризи, спричиненої рішенням КСУ від 27 жовтня.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Навіщо Гетманцев через акцизи підставив МВФ?

У це знову важко повірити, але під час війни влада продовжує вперто просувати знижку на акцизи для так званих айкосів і тим самим намагається позбавити бюджет 3 млрд гривень тільки у 2025 році! Але цього разу у лобіювання корисливих інтересів тютюнових компаній втягнули МВФ...

Ухвалений закон про Рахункову палату – це НЕ перемога! Соромно за депутата-''опозиціонера'' Железняка і журналістів.

Верховна Рада 30 жовтня ухвалила законопроєкт N10044-Д про Рахункову палату. Не вірте переможним реляціям влади, деяких представників опозиції, зокрема, Ярослава Железняка із фракції "Голос", і компліментарним заголовкам ЗМІ! Це не перемога! Це законодавчо закріплене захоплення інституції, яка мала би чесно і принципово рахувати гроші державного бюджету і міжнародну фінансову допомогу...

Радники, як в ОП, при космічних зарплатах. ДефектN2 законопроєкту про ''реформу'' Рахункової палати

Почнемо із зарплат, які законопроєкт N10044-д про нібито реформу Рахункової палати: народні депутати проявляють велику щедрість і пропонують встановити такі виплати: Голова РП – 55 прожиткових мінімумів – зараз це 160 тис грн на місяць + доплати, зокрема за доступ до держтаємниці + премія 30% від окладу, за спеціальне звання для державних аудиторів = приблизно 300 тис грн на місяць! 
Заступник Голови – 50 прожиткових мінімумів, це 146 тис грн + і ті ж доплати, инший член РП – 48 прожиткових мінімумів, це 140 тис грн на місяць + доплати...

Стратегічні дефекти законопроєкту про реформу Рахункової палати. Дефект N1.

"Рахункова палата – це наші очі", – сказала мені під час інтервʼю на Українському радіо Ніна Южаніна, народна депутатка з фракції ЄС, членкиня Комітету ВР з питань податкової та митної політики Зміст нашої подальшої розмови про законопроєкт 10044-д про реформу Рахункової палати, що його ухвалено 19 вересня 2024 р...

Український інститут майбутнього проти майбутнього України і ЗА підтримку міжнародного спонсора війни. За кого будуть народні депутати?

На 4 червня заплановано важливе голосування – з тих, які журналісти аналізують поіменно. Мова про підвищення податків на тютюнові вироби. Законопроект N11090, ініційований Міністерством фінансів і підтриманий податковим комітетом Данила Гетманцева, вже рекомендований на розгляд парламенту...

Міністр фінансів Марченко і нардеп Слуг Устенко хочуть підвищити ставки податків для всіх, а для продавців ТВЕНів (айкосів) знизити. Ціна питання = 1 Patriot

В Україні з 2021 року роки діють однакові ставки податку (акцизу) на сигарети та ТВЕНи (в народі їх називають айкосами, бо 80% українського ринку пристроїв для електричного нагрівання тютюну належить компанії Philip Morris, що виготовляє ці iqos)...