16 липня 2022, 15:49

Як родич екс-президента рф медвєдєва ДЕУКРАЇНІЗУЄ назви вулиць на Київщині

Знаєте, який головний недолік закону про деолігархізацію? Те, що ця законодавча ідея не має регіонального виміру. Хоча, проти регіональних монополістів у місцевій політиці та економіці можна було б проголосувтаи антифеодальний закон – бо все дуже погано, надто, коли такий феодал має зв''язки з ворогом у Кремлі. І цей феодальний лад треба негайно знищувати.

У Броварах феодала звати Віктор Поліщук – це, напевно, найбільший забудовник у місті, контролер більшості міської ради, компаньйон старшого і молодшого Януковичів та ексголовного податківця Клименка (Поліщук володіє або володів ТЦ "Гулівер" у Києві) і родич експрезидента рф медведєва. Дружина Поліщука Лілія Резвая – племінниця Світлани Медведєвої, дружини екс-президента медведєва.

На міськраду цей родич ворога впливає через секретаря Броварської міської ради Сергія Богуцького, який був (а, можливо, є і зараз) директором підприємства Поліщука ТОВ "Техенерготрейд". Вплив на ухвалення рішень броварськими депутатами, подейкують, у Богуцького більше, ніж в обраного вже кілька разів поспіль Ігоря Сапожка (після того, як Сапожка пограбували й побили у власному будинку у 2020 р. його заповзятість у міських справах помітно знизилася).

І от цей Богуцький, який без Поліщука (подейкують) гикнути не може, зараз – під час широкомасштабного кривавого вторгнення російських військових під п'яні улюлюкання медведєва – опиняється в центрі скандалу зі спробою деукраїнізації-перейменування вулиці, названу на честь Михайла Мельника – українського дисидента, члена Української Гельсінської групи, що жив і помер на Броварщині.

Михайло Мельник вчителював і досліджував історію України. Його наукові праці вилучили співробітники КДБ, а потім звинуватили у крадіжці в магазині (чого, звісно, не було). Після обшуків кадебістів 34-річний Михайло Мельник вирішив накласти на себе руки, аби не здатися в полон, в радянську в'язницю.

Вулиця раніше мала назву радянського льотчика Коккінакі й на Михайла Мельника була перейменована у 2015 році. Тоді на виконання закону про декомунізацію в Броварах перейменували 74 вулиці. Проєкти для кожного перейменування готували відома краєзнавиця Марія Овдієнко і громадський активіст, майбутній голова Топонімічної комісії (2016-2021 рр) Дмитро Карпій. Пані Марія і Дмитро після перейменування ще й відбили кілька контратак від броварців, що виступили проти перейменувань. Іменем України суди підтвердили, що процедура перейменування було законною.

Із зараз, коли треба продовжувати перейменування і позбуватися назв на честь "пушкіністів" і "толстоєвських", влада Броварів вирішує позбутися в топоніміці міста назви українського героя. З цією ворожою ініціативою виступив депутат міськради Ігор Крепак, який сам мешкає на вулиці Мельника. Це людина із дуже сумнівною репутацією, з освітою в 10 класів. Ігор Крепак сам, в першу чергу, не хоче, щоби вулиця новила ім'я Мельника, бо, мовляв, Михайло Мельник – підозрюваний у крадіжці й самогубця. Уявляєте??? Це все одно, щоб хтось В'ячеславу Чорноволу у Незалежній Україні дорікав, що його підозрювали у зґвалтуванні (як КДБ) чи зневажав Олексу Гірника, що роком раніше за смерть Михайла Мельника вчинив акт самоспалення на могилі Шевченка на знак протесту проти російської окупації України.

Цей "добродій" Крепак з освітою 10 класів пройшов до міськради за списком "Європейської солідарності". Голова обласного відділення ЄС Олег Іваненко щось написав про технічні непорозуміння, мовляв, партія Крепака не уповноважувала, однак мандат у нього ЄС не забрала. Крепак зібрав підписи й запросив сусідів по вулиці на засідання комісії з перейменування, мовляв, не хочемо назву Михайла Мелльника, хочемо Старолісну. 8 членів комісії відхили цю пропозицію, а 6 підтримали. Серед них і оцей менеджер в бізнесових і політичних питаннях родича медведєва – секретар міськради Сергій Богуцький. І попри те, що комісія відхилила пропозицію, свідки кажуть, що Богуцький дав вказівку все одно виносити проєкт перейменування (деукраїнізації) вулиці на сесію.

У телефонному інтерв'ю для Українського радіо Сергій Богуцький сказав, що вказівки такої не давав, проєкт перейменування не виноситимуть на сесію. А Кріпак в коментарі сказав, що вирішив й собі поки зупинитися у любіюванні перейменування на післявоєнний час. Зрозуміло, що хлопці дали задню після скандалу на всю Україну, який зчинили Марія Овідєнко і Дмитро Карпій. В дискусію на захист вулиці Михайла Мельник вступив відомий історик, а зараз боєць ЗСУ Вахтанг Кіпіані, що дуже допомогло розголосу і послабила позиції ініціаторів деукраїнізації Броварів.

У формі ходить й ініціатор перейменування Ігор Крепак – він записався у ДФТГ. Я звернулася до відповідних органів із вимогою перевірити законність і безпечність перебування у лавах ДФТГ громадянина Крепака з огляду на його сумнівну репутацію та ще деякі делікатні характеристики, що, на мій погляд, не дозволяють йому носити зброю. І ще одне звернення готую щодо законності перебування людини з 10-ма класами освіти на посаді в.о. директора Краєзнавчого музею Броварів, куди його призначили нещодавно. Його зв'язок із менеджером родича медведєва секретарем міськради Броварів Сергієм Богуцьким відстежується ще з 2019 року.

Дмитро Карпій пригадує, що після потрапляння до міськради Ігор Крепак узяв участь у продажі знайденого на Броварщині срібника часів Київської Русі. Монету викупив секретар міськради Сергій Богуцький для Броварського краєзнавчого музею, де вона тепер експонується. З цією подією свідки та джерела в Броварській міській раді пов'язують призначення Ігоря Крепака на посаду в. о. директора музею, попри відсутність необхідної освіти. А його зв'язки із Сергієм Богуцьким відтоді стали називати дружніми.

Наразі спроба деукраїнізації провалилася. Богуцький і Крепак в коментарях для Українського радіо перекладають як гарячу картоплину ідею з деукраїнізацією вулиці на мешканців Броварів, мовляв, "люди хочуть". Послухайте ефір на Українському радіо про цю скандальну історію й про те, як влада має реагувати на те, чого хочуть люди. Справжня влада, а не васали олігархів із родинними зв'язками у Кремлі.

Посилання на програму: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=3192073

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ухвалений закон про Рахункову палату – це НЕ перемога! Соромно за депутата-''опозиціонера'' Железняка і журналістів.

Верховна Рада 30 жовтня ухвалила законопроєкт N10044-Д про Рахункову палату. Не вірте переможним реляціям влади, деяких представників опозиції, зокрема, Ярослава Железняка із фракції "Голос", і компліментарним заголовкам ЗМІ! Це не перемога! Це законодавчо закріплене захоплення інституції, яка мала би чесно і принципово рахувати гроші державного бюджету і міжнародну фінансову допомогу...

Радники, як в ОП, при космічних зарплатах. ДефектN2 законопроєкту про ''реформу'' Рахункової палати

Почнемо із зарплат, які законопроєкт N10044-д про нібито реформу Рахункової палати: народні депутати проявляють велику щедрість і пропонують встановити такі виплати: Голова РП – 55 прожиткових мінімумів – зараз це 160 тис грн на місяць + доплати, зокрема за доступ до держтаємниці + премія 30% від окладу, за спеціальне звання для державних аудиторів = приблизно 300 тис грн на місяць! 
Заступник Голови – 50 прожиткових мінімумів, це 146 тис грн + і ті ж доплати, инший член РП – 48 прожиткових мінімумів, це 140 тис грн на місяць + доплати...

Стратегічні дефекти законопроєкту про реформу Рахункової палати. Дефект N1.

"Рахункова палата – це наші очі", – сказала мені під час інтервʼю на Українському радіо Ніна Южаніна, народна депутатка з фракції ЄС, членкиня Комітету ВР з питань податкової та митної політики Зміст нашої подальшої розмови про законопроєкт 10044-д про реформу Рахункової палати, що його ухвалено 19 вересня 2024 р...

Український інститут майбутнього проти майбутнього України і ЗА підтримку міжнародного спонсора війни. За кого будуть народні депутати?

На 4 червня заплановано важливе голосування – з тих, які журналісти аналізують поіменно. Мова про підвищення податків на тютюнові вироби. Законопроект N11090, ініційований Міністерством фінансів і підтриманий податковим комітетом Данила Гетманцева, вже рекомендований на розгляд парламенту...

Міністр фінансів Марченко і нардеп Слуг Устенко хочуть підвищити ставки податків для всіх, а для продавців ТВЕНів (айкосів) знизити. Ціна питання = 1 Patriot

В Україні з 2021 року роки діють однакові ставки податку (акцизу) на сигарети та ТВЕНи (в народі їх називають айкосами, бо 80% українського ринку пристроїв для електричного нагрівання тютюну належить компанії Philip Morris, що виготовляє ці iqos)...

Мінус 5 млрд грн! Що курить міністр фінансів Марченко?

Україна має підвищити акцизи на тютюнові вироби. Це наше зобов'язання перед ЄС, яке закріплено у Директиві. Згідно цьому документу до 2025 року акцизи на сигарети, сигарили та тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) повинні бути не менше 90 євро за 1000 сигарет...