Як самостійно зрозуміти, що не так з перемовинами про війну і мир?
В Законі "Про доступ до публічної інформації" є інструмент, який допомагає відповідальним посадовцям чи запитувачам інформації зрозуміти, чи якісь дані підлягають оприлюдненню, чи ця інформація є таємною, службовою, словом, її не можна її оприлюднювати – це трискладовий тест, який складається із трьох питань перевірок.
Подібним чином можна оцінювати інформацію, що надходить про зміст перемовин. Як оцінити самостійно, а не через рідного роду "експертів", які можуть бути просто платними коментаторами різних сторін? Спробуйте пропустити голі факти з цих переговорних пунктів через 10 пунктів Декалогу і зробіть власні висновки:
ДЕКАЛОГ ПЕРЕМОГИ І МИРУ
* * *
Спочатку з публічного обігу зникає слово "перемога", яке намагаються замінити словом "перемир'я". Потім у суспільстві розмивається й віра в перемогу і розуміння суті нинішньої війни. Підміна понять створює ілюзію виходу там, де його немає. Через втому від війни й інформаційні кампанії ворога виникає спокуса в гонитві за ілюзорним миром вдатися до торгівлі суверенітетом і майбутнім країни. Але цей шлях веде не до миру, а до катастрофи. Час отямитися і повернутися до базових орієнтирів, які є основою нашого виживання і шляху до справжньої перемоги і справжнього миру.
* * *
1. Російська війна проти України – це двобій добра і зла, правди й брехні, свободи і рабства. Цю війну неможливо "врегулювати". Від того, хто в ній переможе, залежить, чи існуватиме далі незалежна Українська держава, якою буде доля Європи і в якому напрямі розвиватиметься весь світ.
* * *
2. Називати речі справжніми іменами і чітко розділити добро і зло – необхідна передумова для поразки зла і досягнення справедливого миру. Росія – імперія зла, яка несе руйнування, смерть, рабство й брехню. Це зло має бути переможене і покаране. Умиротворення агресора, намагання подати підігрування злу як буцімто шлях до миру насправді є шляхом до катастрофи.
* * *
3. Не відступати зі шляху правди, свободи і гідності, бо в цьому – наша сила і ключ до нашої перемоги. Граючи зі злом за його правилами, торгуючись із ворогом про наші принципи, права та внутрішні справи, ми втрачаємо опору всередині та зовні країни.
* * *
4. Жодні угоди з Росією і її обіцянки нічого не варті. Уявлення, що відмова від суверенітету, людей чи територій може зупинити війну і зберегти життя, є смертельно небезпечною ілюзією, яка працює на ворога. Мета Росії незмінна – знищення української державності, а її "мирні пропозиції" є лише інструментом дезорієнтації та послаблення України і світу.
* * *
5. Щоб вижити і мати майбутнє нам потрібна перемога. Перемога – це падіння рашизму, ліквідація імперії зла, звільнення поневолених Москвою народів і територій і створення умов, за яких Росія ніколи більше не зможе загрожувати Україні та світу.
* * *
6. Щоб перемогти, маємо вистояти. Попри важкі втрати, втому, спроби сіяти серед нас зневіру і розбрат. Якщо піддамося тиску, жертви і втрати будуть незрівнянно більшими. У цьому двобої переможе той, чия воля сильніша, а дії швидші й точніші, той, хто протримається на день довше. Враження, що Росія всесильна – оманливе. Ми маємо завдати ворогу таких військових, економічних і політичних втрат, які підірвуть його здатність воювати. Тимчасові компроміси і перемир'я можуть бути можливими й необхідними, але забезпечити їх на прийнятних для України умовах можна лише підриваючи спроможності ворога, а не граючи за його сценарієм.
* * *
7. Жодних поступок ворогу. Жодної торгівлі територіями чи суверенітетом. Жодних зобов'язань на майбутнє. Україна нікому нічого не винна. Наші вимоги у справедливій війні за свободу і незалежність мають бути чіткими й незмінними – повне звільнення території України, відшкодування Росією завданих збитків, покарання воєнних злочинців і створення надійних гарантій миру й безпеки. Наші дії мають бути спрямовані на посилення власної військової спроможності, підрив спроможності Росії і перенесення війни на територію ворога. Через удари по Росії з повітря й на морі, через українські та міжнародні санкції, через підтримку національно-визвольних та інших протестних рухів.
* * *
8. Внутрішня єдність і віра у власні сили є ключовою умовою стійкості держави. Жоден український політик чи посадовець не має права піддаватися тиску будь-яких іноземних сил у питаннях внутрішніх справ або геополітичного вибору України. Торги навколо армії, мови, віри, виборів чи референдумів як і кампанії з делегітимізації влади або переслідування опозиції підривають державну єдність і об'єктивно працюють на ворога незалежно від намірів. Стійкість у відстоюванні правди, свободи і гідності є основою для підтримки українського суспільства і всього вільного світу. Лідери нашої держави мають виявляти цю стійкість і суб'єктність України.
* * *
9. Вільний світ має спільними зусиллями подолати імперію зла. Це необхідно не лише для перемоги України, а й для захисту від нападу інших держав у Європі та за її межами. Україна і вся Європа мають спільну загрозу і спільний інтерес знищити цю загрозу, завдавши Росії поразки у війні. Заради власної безпеки Європа має чітко визначати Росію як ворога, і будь-яку підтримку Росії розцінювати як підривну ворожу діяльність. Спільні з Україною дії європейських держав, включаючи виробництво і постачання озброєнь, передачу Україні російських активів, блокування критичного експорту й ключових доходів держави-агресора, забезпечення інформаційної, технологічної та ресурсної переваги над агресором призведуть до його неминучої поразки.
* * *
10. Не маємо права змарнувати зусилля багатьох поколінь, знецінити жертовність полеглих героїв, позбавити майбутнього наших нащадків.
* * *
Кожна людина чи спільнота може підтримати цей декалог як свою власну позицію і спільну позицію багатьох людей. Підтримка і поширення декалогу є важливою дією, яка робить Україну сильнішою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
