Про шведську армію

Це – брама жіночого православного монастиря в Грачаниці. Грачаниця – містечко кілометрів 10 на південь від Пріштіни. Монастир, як і всі інші сербські святині і пам"ятки архітектури, охороняють натовські "Сили Косово" – так звані КФОР.

По периметру монастиря – як і всюди в сербських пам"ятках – колючий дріт. Він тут з 1999-го року, коли було сплюндровано і понищено 76 православних храмів.



Церква Благовіщення (1315-1321). Зараз тут міститься резиденція головного косовського православного священника – єпископа Рашко-Прізренського Артемія. Взагалі-то його резиденція містилася в Прізрені (це далі на південний захід), але в 2004 році, під час чергової ескалації конфлікту, коли було знищено ще 30 храмів, єпископський двір спалили. Разом із кафедральною церквою Георгія Побідоносця.



Фрески у церкві в Грачаниці. Вже й не розібрати, хто перший почав різанину – і серби, і албанці "відзначилися" в цій печальній низці кровопролить.



А це шведські солдати із КФОР – вони охороняють монастир і резиденцію єпископа. Навіть пасіку, яка притулилася під стіною монастиря, охороняють.



Учора Швеція визнала незалежність Косова. Де-факто це означає, що Стокгольм вважає – косовари (і серби, і албанці) справляться самі, без нагляду сил НАТО (КФОР) і ООН (УНМІК). І їм не потрібні будуть міжнародні кордони з колючим дротом. І ці солдатики – теж.





Репортаж із Косова читайте в матеріалі для журналу "ТИЖДЕНЬ" – http://www.ut.net.ua/art/166/0/264/

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.