18 січня 2013, 16:24

ЯНУКОВИЧ – це непристойне зображення

ТВі отримав вирок Сумського суду, котрий присудив тюрму за трафарети, а також поспілкувався із одним із засуджених.





Якщо портрету Віктора Януковича домалювати червону цятку на лобі – то це буде непристойне зображення. Так вважає Зарічний районний суд міста Сум. Такими непристойними малюнками – на думку суддів – художники викликали в оточуючих негативні асоціації з пораненням чи вбивством людини. Цікаво, як ці малюнки могли викликати таке враження, якщо трафаретили хлопці в 23.20-ть ночі, а зранку вже всі трафарети були замальовані, які ж то оточуючі ходять в цей час масово містом?

У вироку суду ані слова про те, хто зображений на трафаретах, чи хто схожий на того, хто зображений на трафаретах. Ніде не зустрічається слова: Віктор Янукович, Глава держави, гарант конституції, чи навіть власник Межигір'я, лише образа якогось ефемирного "лиця слов"янської національності".

Попри це – рік трудової колонії – найменший термін – за два десятки трафаретів, котрі були замальовані за кілька годин. Саме слідство і суд тривали півтора року, саме скільки суддям знадобилося, щоб вивчити цю складну справу: чим трафаретили, як наносили фарбу, слов'янське це лице, чи ні?

ТВі вдалося поспілкуватися з одним із засуджених за трафарети – Володимиром Никоненком. Він єдиний поки що не за гратами, бо вперше притягується до кримінальної відповідальності і вже подав апеляцію, тому до розгляду апеляції хлопцеві дозволили побути на волі. Сам він своєї вини не заперечує, і готовий до покарання, але ж не до такого – 1 рік тюрми за трафарет. Все, чого він вимагає в апеляції – це справедливого суду і справедливого покарання. Батькам сказав одразу, як почалися обшуки, але тоді заспокоїв: мамо, все буде добре, в нас за трафарети не садять, це ж не тридцяті і не КНДР.

Помилявся.

Сюжет ТВі:



Розлоге інтерв'ю з Никоненком:



P.S.

Никоненку, на відміну від інших трьох засуджених, інкримінують лише нанесення трафаретів, він не причетний до інших справ – підпалу гуртожитка, чи ще чогось. І це все одно – рік позбавлення волі!!!

Але правда дорожче

Я пригадую, як провела день Незалежності. В Курахово на базі "Донбасу". Там один з бійців поділився ідеєю: агітмашина з генератором, мегафоном на ній, листівками/газетами та можливістю заряджати багато телефонів...

Чого варта взагалі у цій всій ситуація журналістика?

Ну добре хоча б поезія, поезія принаймні діє як знеболювальне. А чого варта журналістика? Чого варте документування всіх цих жахіть? Чого вартий щоденний пошук позитиву серед цієї всієї гарі, сірого диму, запаху страху і смерті? Пошук романтики серед окопів, пошук гарячих очей там, де бачиш лише зігнуті спини усіх, хто живе під мінометним обстрілом...

А ваші нашу б уже зарізали

Його звати Ігор. Ігор – це російський прикордонник, який займається моїм питанням. Ігор старший від мене на кілька років, у нього сім'я і діти...

Хроніка війни у Слов'янську очима сотника Майдану або місяць без душу

Зідзвонювалися з другом. Він на тиждень повернувся зі Слов'янська. В самому Слов'янську був місяць командиром одного із взводів 1-го батальйону Нацгвардії...

Донбас на колінах, або як померти за пляшку горілки

"Одевайте белое, это правило войны"- сказали нам російські журналісти неподалік від супермаркету "Метро". Ми обидвоє були в темно-синьому. Десь за "Метро" з боку аеропорту було чути одиночні вистріли...

Приватна автострада лише для депутатів. Та інші архітектурні шедеври столиці.

Архітекторів Івана Мельничука та Олександра Бурлаку я застала на відкритті виставки Pinchukartprize разом з самим Віктором Пінчуком. Кімната нагадувала архітектурну майстерню, а самі молоді архітектори власне і розповідали потенційному інвестору про вигідні проекти:- оце світлодіодна стіна...