Влада намагається приховати жахливий стан здоров'я школярів
Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник заявив про те, що з 1 вересня у середніх школах України буде скасовано оцінки з фізкультури. За словами Табачника, замість оцінки учні отримуватимуть "залік" або "не залік".
Виникає питання: а чим фізична культура гірша за інші навчальні предмети, які викладають в українських школах? Навіщо Міносвіти хоче приховати оцінки українських школярів саме з цього предмету?
Відповідь очевидна. Оцінка дає чітке розуміння рівня оволодіння учнем тим чи іншим предметом. У нашому випадку вона визначає рівень фізичної підготовки, а отже, і загального стану здоров'я школяра. Система "залік" або "не залік" не надає абсолютно ніякої інформації, за її допомогою можна лише "розподілити" дітей на зовсім слабких й відверто хворих, та решту.
Між тим, як свідчать дослідження, на сьогодні понад 60% українських школярів не здатні виконати вимоги загальноєвропейських тестів з фізичної підготовленості "Єврофіт". Це – ганебний і трагічний показник, який є чи не найнижчим у Європі. А отже, за допомогою скасування оцінок з фізкультури у школах, українська влада, схоже, просто хоче приховати реальні данні щодо рівня фізичної підготовленості дітей. Замість того, щоб бити на сполох та рятувати ситуацію.
У 2009 році шкільні нормативи були дуже знижені. Тепер діти не тільки не бігають кроси. Тепер, наприклад, щоб отримати задовільну оцінку, школярам можна підтягнутися на перекладині лише 3 рази (було 6). Тож відтепер і той, хто осилив 3 рази, і той, хто підтягується 10 або 12 разів, за "новою методикою" Мінсовіти, мають однакову фізичну підготовку. До речі, і у самих дітей зникає мотивація до активних занять фізичною культурою. Яка різниця, скільки ти підтягуєшся, якщо все одно буде "залік"? Зникає дух змагання, а це – вирок!
Замість маніпуляцій з оцінками, влада повинна заохочувати дітей йти до спортивних секцій і створювати їм можливості для занять спортом. Це нагальна потреба!
Дані лікарів свідчать – сьогодні тільки 7% школярів можна вважати повністю здоровими. Лише 13% людей в країні отримують належну рухову активність, необхідну організму для підтримки в здоровому тонусі.
Але що незрозуміло – ми спостерігаємо байдужість не тільки влади, але й батьків. Впродовж року у ЗМІ було багато дискусій на тему україномовних та російськомовних підручників, або щодо змісту програми з історії та літератури. Безперечно, це важливі теми. Але хтось десь хоч раз чув дискусію щодо того, яким повинно бути фізичне виховання??? Є цифри, скільки витрачено на підручники. А де цифри, скільки витрачено на спортінвентар, впорядкування спортивних залів, спортивні змагання?
Здоров'я ж втрачають і російськомовні, і україномовні діти. І діти прибічників Партії регіонів, і діти опозиціонерів.
Може час звернути увагу на справді важливі речі?
Свій скромний внесок в підтримку здоров'я українських дітей ми з моїми друзями робимо вже кілька років. У рамках благодійного проекту "Клуб дитячого плавання" ми безкоштовно навчили плавати 9 тис. дітей з 6 регіонів. І будемо це робити надалі.
Найближчим часом ми плануємо провести конференцію вчителів фізкультури, щоб обговорити шляхи подолання того дефіциту здоров'я, який прогресує в Україні.
Закликаю усіх батьків не бути байдужими і піднімати ці питання.
