Скасування депутатської недоторканності підкралось непомітно
Скасування Вищим адмінсудом депутатських повноважень П. Балоги та О. Домбровського, безперечно, переворот в історії українського парламентаризму. Фактично, втрачається сенс депутатської недоторканності народного обранця, якого після присяги можна легко позбавити повноважень без згоди парламенту.
Який тепер сенс у олігархів та "бізнесменів" з сумнівним минулим ховатися за депутатські мандати, якщо їх може забрати суд? Чи усвідомлюють депутати від ПР, що рішення адмінсуду працює і проти їхньої недоторканності, яку можна забрати, якщо їх політика виявиться нецікавою для Сім'ї, а бізнес, – навпаки, цікавим?
Особисто мені видається, що скасування депутатської недоторканності явно не на часі. Так, механізм недоторканності потрібно удосконалювати, бо депутати часто ним зловживають. Але популізм окремих представників опозиції, які волають про скасування депутатської недоторканності відверто дивує. Адже завдяки саме і цьому механізму у нас була можлива сильна опозиція, наприклад, у складні часи пізнього Кучми.
А головне – це європейська норма – стандартний механізм захисту депутатів від переслідувань за політичну діяльність. Але тепер цей стандартний механізм – під питанням в Україні.
Однак, рішення суду теоретично може торкнутися і будь-якого іншого органу влади. Ми чудово знаємо наскільки дивні рішення можуть штампувати наші непрозорі суди. І якщо рішенням суду можна знімати повноваження з депутатів, які вже прийняли присягу, то чому рішенням суду не можна позбавити повноважень, ну, наприклад, президента?