11 лютого 2013, 09:28

Скасування депутатської недоторканності підкралось непомітно

Скасування Вищим адмінсудом депутатських повноважень П. Балоги та О. Домбровського, безперечно, переворот в історії українського парламентаризму. Фактично, втрачається сенс депутатської недоторканності народного обранця, якого після присяги можна легко позбавити повноважень без згоди парламенту.

Який тепер сенс у олігархів та "бізнесменів" з сумнівним минулим ховатися за депутатські мандати, якщо їх може забрати суд? Чи усвідомлюють депутати від ПР, що рішення адмінсуду працює і проти їхньої недоторканності, яку можна забрати, якщо їх політика виявиться нецікавою для Сім'ї, а бізнес, – навпаки, цікавим?

Особисто мені видається, що скасування депутатської недоторканності явно не на часі. Так, механізм недоторканності потрібно удосконалювати, бо депутати часто ним зловживають. Але популізм окремих представників опозиції, які волають про скасування депутатської недоторканності відверто дивує. Адже завдяки саме і цьому механізму у нас була можлива сильна опозиція, наприклад, у складні часи пізнього Кучми.

А головне – це європейська норма – стандартний механізм захисту депутатів від переслідувань за політичну діяльність. Але тепер цей стандартний механізм – під питанням в Україні.

Однак, рішення суду теоретично може торкнутися і будь-якого іншого органу влади. Ми чудово знаємо наскільки дивні рішення можуть штампувати наші непрозорі суди. І якщо рішенням суду можна знімати повноваження з депутатів, які вже прийняли присягу, то чому рішенням суду не можна позбавити повноважень, ну, наприклад, президента?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Коаліція охочих всоте відправляє в Україну військовий контингент

Стармер та Макрон всоте раз оголосили про намір розгорнути багатонаціональні війська в Україні після завершення війни. Якби кожний такий намір "Коаліції охочих" можна було би перетворити на одну кулю, від Росії вже не залишилося б і мокрого місця...

Росію женуть ще з одного регіону світу

Усунення близького союзника Москви – це добре. А усунення союзника – від якого залежить світова ціна на нафту – це взагалі чудово. У Трампа тепер будуть підстави зняти санкції з венесуельської нафти та припинити маніпуляції з нафтою тіньового флоту РФ...

2026 – рік усвідомлених змін. Світ буде справді новий.

Саме зараз людство переживає чергову переоцінку всіх цінностей, коли ілюзорний спокій від остаточного розуміння "добра" і "зла" змінився на непевність у тому, що справедливість взагалі існує...

''20 пунктів'': сила міжнародних документів не в тексті, а в наслідках.

Чи варто всерйоз аналізувати 20 пунктів, – якщо вони все одно не будуть виконані і навіть прийняті Росією? Ці пункти всерйоз можна сприймати як винятково дипломатичні реверанси перед Трампом, від якого залежить яку зброю Україна отримає на європейські гроші...

Хороші і погані новини про початок перемовин між США та Китаєм.

Хороша новина про зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна в тому, що ця зустріч таки відбулася, і вона започаткувала новий тренд світової політики. Для Трампа – цей діалог точно перспективніший, ніж намагатися домовитися з недоговороздатним Путіним...

Осінній сезон геополітики відкрито

На зустрічі із Стармером Трамп відкрив нову осінню сесію дипломатичних зусиль аби поставити російсько-українську війну на паузу. Додатковими аргументами для сесії має стати нафтовий тиск (поки що лише на словах) на Росію та завершення літньої "наступальної" кампанії, яка завершується не так, як це уявляв собі Путін під час попереднього раунду перемовин...