Хороші і погані новини про початок перемовин між США та Китаєм.
Хороша новина про зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна в тому, що ця зустріч таки відбулася, і вона започаткувала новий тренд світової політики. Для Трампа – цей діалог точно перспективніший, ніж намагатися домовитися з недоговороздатним Путіним. Хоча Китай і не демократія, і має багато непростих амбіцій, але спосіб мислення Сі набагато раціональніший, ніж натовпи "печенєгів" та "бурєвєсніків", які товчуться в голові у російського диктатора.
Путін робить свою політику на війні, Китай – більше на мирі, нехай і трохи за китайськими правилами. Путін вважає, що війни і глобальна нестабільність – це шанс для нього змінити світ на свою користь. Тоді як для Сі глобальна нестабільність або великі війни – це ризик для китайської економіки, яка прив'язана до глобальних ринків.
Ця розбіжність – шанс для Трампа сепаратно домовлятися з Китаєм. Шкода, що скільки часу було втрачено поки Трамп це зрозумів. Досі він постійно наголошував, що не Росія, а Китай – головна проблема для США. Якщо враховувати потенціал та можливості Китаю – це таки схоже на правду. Але недоговороздатність Путіна ламає звичну логіку міжнародних відносин.
Друга хороша новина – це те, що Трамп окремо говорив із Сі про Україну. І він сам про це оголосив. Це означає, що він збирається зробити завершення російсько-української війни частиною великої, можливо найбільшої за часи своєї каденції, геополітичної угоди із Сі Цзіньпіном.
Погана новина в тому, що процес перемовин між США та Китаєм буде довгий. Між країнами буде існувати надто багато тем для дискусій, перед тим як всерйоз поговорити про російсько-українську війну, припинення якої буде виставлено Китаєм на торг.
Навзамін Китай захоче щонайменше брати участь у безпекових процесах у Європі з прицілом на безпроблемний доступ до європейського ринку. І Трамп, швидше за все на це згодиться. Хоча би тому, що Китай, справді здатен впливати на Росію та зацікавлений у мирній Європі.
Як вже писав неоднарозово, у новому році ми можемо побачити новий двополярний світ, де Китай буде хоч і не рівним США, але і не другим за статусом. А Європа у цій грі буде просто групою підтримки Трампа. Україна ж – стане східною фортецею Заходу, а Росія – молодшим братом Китаю.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
