Зброя в обмін на реформи
Процес надання Україні військової допомоги з боку США буде довгим і болісним. Навіть, якщо про це вже починають говорити провідні американські політики і експерти. Навіть, якщо в Україну прибуває Держсекретар Джон Керрі.
Коли ми говоримо про героїчні вчинки наших громадян, які на волонтерських засадах утримують цілий рік українську армію, ми це сприймаємо як акт громадянського героїзму. Це, справді, так. Але наші "партнери по НАТО" чують інше – за цілий рік після Майдану нова влада так і не змогла забезпечити прозоре і ефективне фінансування української армії. Коли армія утримується силами недержавних організацій та волонтерів, а не виключно державою, це не є нормалаьним.
Чи можна довіряти високотехнологічну зброю чиновникам країни, де корупція не зменшилась, навіть, після величного, але кривавого Майдану? Де уряд не може гарантувати навіть елементарну некорупційну мобілізацію? Де, відтак, ніхто не може гарантувати, що ця найсучасніша зброя не спливе на протилежному боці?
Про це у приватних розмовах постійно говорять американські дипломати, деякі з них говорять про це вже публічно.
Коли сюди приїде Дж. Керрі, владі, крім демонстрації готовності здійснювати загальні реформи, потрібно буде показати нашу логістичну і інституційну можливість прийняти і взяти на озброєння техніку найпотужнішої країни світу. Від цих перемовин залежатиме багато:
1) чи буде така зброя надана Україні в принципі? 2) яка зброя буде надана – металобрухт, який списується з Іраку, чи техніка рівня омріяних "Джавелінів"? 3) в яких обсягах буде надана летальна зброя і коли?
Іронія в тому, що відповідь на всі ці питання залежать не від Америки, а від нас самих.
Хоче влада отримати зброю, яка зупинить Путіна? Без проблем – покажіть реформи управління державного сектору, зокрема, у царині безпеки.
Хочуть громадяни отримати армію з сучасним озброєнням? Не нийте. Без істерик допоможіть владі стати кращою.
Більше того, в наближених до Білого Дому колах обговорюють і інший сценарій. Якщо росіяни не заспокояться, а українці стоятимуть на місці, американські демократи можуть піти на умиротворення російсько-українського конфлікту через спробу протягнути федералізацію та позаблоковий стан України. Це влаштує Путіна. Це на цей сценарій натякає Нью Йорк таймс в останній публікації щодо України, про цей сценарій здогадується Президент П.Порошенко, говорячи напередодні візиту Держсекретаря, що українці підтримують лише унітарний устрій держави.
І останнє. Офіційним обґрунтуванням небажання Заходу озброювати українську армію є теза, що озброєння України не зупинить конфлікт. Бо вирішального значення для збалансування української та російської армії це не матиме. Натомість – це лише продовжить конфлікт. Бо сторонам буде більше з чого стріляти... Справді, у міжнародних відносинах часто дотримуються правила, за яким не можна постачати зброю стороні, яка бере участь у конфлікті, бо це лише посилює війну і не дає можливості сторонам "вистрілятись" та почати діалог.
Все це так. Але відкрию страшну таємницю – на Заході здатність підтримувати боєздатність армії оцінюється не лише кількістю Збройних сил. А і ефективністю державних інституцій – чим сильніше вони, тим більше оцінюється здатність країни воювати. Тим більше у Заходу з'являється бажання підтримати країну.
Хочете американську зброю? Вмійте її взяти.
Обговорення підтримую на сторінці в фейсбуці
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.