Білорусь: шанс на відлигу?
На цих виборах Захід дав шанс Лукашенку стати перехідним геополітичним партнером. Для цього "бацькові" потрібно було продемонструвати чи може він шанувати думку тих, хто думає інакше. Тому ще напередодні у столиці Білорусі сотні людей вийшли на мітинг проти фальсифікацій на президентських виборах, при цьому жодних затриманих чи заворушень не зафіксовано. Після виборів в Мінську почав збиратися квазі-Майдан, але все завершилося відносно тихо. Лукашенко поки іспит так-сяк витримує.
Потім буде черга Заходу – Європейський союз скасує санкції проти Білорусі через чотири місяці після президентських виборів, якщо все буде хоча би відносно спокійно. Відтак, в Білорусі має початись певна політична відлига.
Це не означатиме, що білоруси раптом отримають політичну свободу. Бо дарованої свободи не буває. Але точно буде лібералізація режиму, а це відкриє шлюзи для його можливої трансформації. І головне – геополітичний вектор країни не матиме тепер лише східний напрямок.
Політика ніколи не мала чіткого поділу на чорне і біле. Бувало, що дуже неоднозначні особисті у підсумку творили і добро теж. У 1950-х Іспанія часів диктатора Франко була відсталою країною Європи, а на початку 1970-х завдяки реформам, здійсненим у тому числі тим самим диктатором Франко, мала одну з найдинамічніших економік. Диктатор Піночет провів економічні реформи, які вивели чилійську економіку у регіональні лідери.
А бувало навпаки – дуже визначні "добрі" демократи породжували зло. Згадайте світлих душею українців, які заговорили про нейтралітет і без'ядерність одразу після проголошення незалежності України, або просто згадайте Ющенка.
Але шанс у Лукашенка здійснити добро для Білорусі з'явився. Цьому шансу безумовно, заважатиме Росія, яка шантажуватиме і підставлятиме Лукашенка чим тільки може. Та і складний характер "бацьки", який звик бути абсолютним володарем, і якого легко спровокувати – теж може бути проблемою.
Той, хто вважає, що це Захід іде на поступки Лукашенку, помиляється. Бо Лукашенко давно почав першим робити кроки назустріч Заходу. Почав він зі звільнення політичних в'язнів. А за недавнє щире здивування щодо "якоїсь" російської авіабази, яку нібито "хтось там" планував розмістити в Білорусі, чесно заслуговує Оскара за акторську майстерність.
Дуже символічними були його перші (перші!!) слова після голосування про те, що Білорусь зробила все, що Захід побажав бачити в країні напередодні президентських виборів. Нічний жах Путіна збувається: Лукашенко – вірний сателіт Росії, – каже, що робить все, що побажає... Захід! Скрєпи трєщат. Лукашенко топчеться по них і в міру своїх здібностей шкребе вікно в Європу.
.
Обговорення підтримую на сторінці в фейсбуці
