1 лютого 2016, 09:29

У Конституції немає прізвищ

Ви обговорюєте моделі конституційного устрою з прив'язкою до того, чи хороший/поганий Президент Порошенко, прем'єр Яценюк, чи генпрокурор Шокін? То тоді чим ви кращі від політиків, які створюють посади "під себе"?

Гарні конституції пишуться на десятки і сотні років без жодних емоцій щодо політспроможності ваших сучасників. Американській конституції, наприклад, більше 200 років і вона не переписувалася кожен раз після виборів. Тому якщо не хочете бути схожими на тих, хто таки переписує конституції під власну кон'юктуру, обговорюйте інше – який конституційний устрій краще сприятиме – єдності країни? реформам? модернізації? мобілізації проти агресора?

Хтось може сказати що Україні потрібна парламентська республіка, бо це "більше демократії". А хто заперечить, що у часи війни потрібна більша консолідація навколо президентської вертикалі. Хтось заявить, що "дуалізм" – глави влади держави і уряду – дестабілізує політику. А хтось відповість, що, навпаки, – це запобіжник проти кризи та гарантія стабільності. Хтось скаже, що президентська республіка – це майже диктатура, а хтось пошлеться і США і скаже, що коли існує механізм імпічменту та незалежний суд – це найефективніша система в умовах постійного геополітичного протистояння...

А ще є дискусія про формат парламенту (дво? – одно? – палатний), місцеву владу, і т. д.

Є про що говорити.

Але без жодних прізвищ.

А якщо дуже кортить обговорити якості політиків, раджу зробити базове припущення засновників американської конституції щодо всіх політиків – так от, вони припустили, що всі без винятку політики прагнуть необмеженої влади, і тому гарна та конституція, де існує правильний баланс стримувань і противаг...

Тривалість життя американської конституції – підтвердження, що вони мали рацію. Тому не витрачайте час на власні претензії до політиків, – думайте про ідеальну країну, якою правлять неідеальні політики, думайте не про чварливе теперішнє, а про гармонійне майбутнє.

І тоді це майбутнє настане швидше.

.

Обговорення підтримую на сторінці в фейсбуці

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Танці з Трампом втрьох

Тристороння зустріч Україна – США – Росія – це ніби прорив по формі, але стояння на місці по смислах. Очікувано, ніяких надзвичайних досягнень не відбулося...

Путін перед вибором: або васалом Китаю сьогодні, або васалом США завтра

Стратегія планування війни у Путіна скоротилась до шести місяців. Влітку – вся надія на те, що літній наступ обвалить фронт України, взимку – на те, що удари по енергетиці обвалять український тил...

Гренландія в обмін на мир

Коли історія з придбання Гренландії тільки починалася, я навесні минулого року написав напівсерйозний пост про те, що для США єдиний спосіб купити Гренландію – це купити самих гренландців...

Коаліція охочих всоте відправляє в Україну військовий контингент

Стармер та Макрон всоте раз оголосили про намір розгорнути багатонаціональні війська в Україні після завершення війни. Якби кожний такий намір "Коаліції охочих" можна було би перетворити на одну кулю, від Росії вже не залишилося б і мокрого місця...

Росію женуть ще з одного регіону світу

Усунення близького союзника Москви – це добре. А усунення союзника – від якого залежить світова ціна на нафту – це взагалі чудово. У Трампа тепер будуть підстави зняти санкції з венесуельської нафти та припинити маніпуляції з нафтою тіньового флоту РФ...

2026 – рік усвідомлених змін. Світ буде справді новий.

Саме зараз людство переживає чергову переоцінку всіх цінностей, коли ілюзорний спокій від остаточного розуміння "добра" і "зла" змінився на непевність у тому, що справедливість взагалі існує...