Тероризм цілить не в будинки і склади, а в голови і серця
У будь-якому теракті об'єкт атаки – лише 10% цілі терористів. 90% – це нАстрої населення.
Збитки від атак Всесвітнього торгового центру 11 вересня, станцій лондонського метро, чи військових складів в Україні – жахливі. Але терористи насправді очікують іншого – паніки, зневіри у здатності реагувати на зовнішні виклики, масового психозу і як наслідок, – відходу від діючої політики уряду.
Для кремля після провалу проектів "новоросія", "днр-лнр", "особливий статус Донбасу", "вибори", неможливості скасування санкцій тероризм – це фол останньої надії. Теракти, сподіваються в Московії, змінять нас і нашу політику.
Але чи змінять вони нас?
Розуміючи, що головна ціль терористів – це голови і серця людей протидіяти майбутнім терактам маємо на трьох фронтах:
1) ДЛЯ ПОЛІТИКІВ – жодних поступок ворогу;
Жодних розмов про "особливі статуси", "а давайте помиримося", "вибори" не може ставитися на порядок денний. До цього нас можуть підштовхувати не лише зі Сходу, але і окремі малодушні політики Заходу. Хоча на Заході дуже рідко теракти призводять до зміни політичної лінії уряду.
- У США взагалі не ведуть розмов з терористами і їхні теракти призводять до протилежних їх намірам наслідків
- У ЄС це також величезна рідкість, хоча бувають винятки (приклади – недавнє зростання ролі популістичних партій після терактів ісламістів, істотний вплив на результати парламентських виборів 2004 року терактів на залізниці).
2) ДЛЯ СЛУЖБ БЕЗПЕКИ – жорсткі кадрові висновки;
Мають летіти зірки на погонах, політична або й інша відповідальність мають стати нормою, – без істерик, але з ретельними розслідуваннями.
- В Ізраїлі військове командування не критикують під час військових операцій, але роблять "оргвисновки" після їх завершення.
3) ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА – консолідація, віра в свої сили.
Часто теракти мають для суспільства зворотній до намірів терористів ефект. Вони консолідують суспільство, викликають піднесення патріотичних настроїв... Хоча буває і навпаки, і тоді терористи отримують шанс на "успіх".
Відповідальність політиків – не змінювати власну лінію та робити оргвисновки, відповідальність суспільства – не панікувати-істерити, а вірити в перемогу та допомагати постраждалим.
НЕВИКОНАННЯ ХОЧА БИ ОДНОГО ПУНКТУ – ЦЕ ЗАОХОЧЕННЯ НАСТУПНИХ ТЕРАКТІВ.
І тому кожен зобов'язаний виконати свою частину роботи.
.
Обговорення підтримую на сторінці в фейсбуці
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
