18 січня 2018, 13:07

Стратегії основних політсил щодо визволення Донбасу

Закон про реінтеграцію Донбасу ухвалено силами 5-ти фракції коаліції зразка 2014 року. Однак дискусії щодо закону підтвердили, що в українському розмаїтому політикумі існують, загалом, три різні стратегії щодо поновлення суверенітету над окупованими територіями.

1) ПОСТУПКИ – "МИР ЗА БУДЬ-ЯКУ ЦІНУ"

Аргументація: Треба домовлятися з Росією. І якщо треба змінити Конституцію, дати "особливий статус" чи відмовитися від євроінтеграції, то це треба робити, бо "мир" того вартий. Тих, хто співробітничав з російською владою на окупованих територіях, треба інкорпорувати у політичне життя України.

Адепти: Опозиційний блок, "За життя".

Засоби: просування відповідних законопроектів (про вибори на окупованих територіях, "амністію", тощо), інформаційні кампанії за "примирення", контакти з російською стороною.

Переваги:

• Віра, що за поступками кремлю нарешті "настане мир"

• Формальне збереження цілісності країни (але без Криму)

Проблеми:

• Несприйняття більшістю суспільства капітуляції перед вимогами Росії, як наслідок, колосальна політична криза (лише 18% підтримують концепт "мир за всяку ціну" – Фонд "Демініціативи");

• Реанімація всіх україно-російських проблем довоєнного періоду – політичний тиск, газовий шантаж, міфологія єдиного "руского міра";

• Відсутність гарантій, що Росія "піде з Донбасу" навіть після поступок з українського боку;

• Де факто визнається російський статус Криму.



2) ДИПЛОМАТІЯ + ОБМЕЖЕНА ВІЙНА


Аргументація: Через неспівмірність війського ресурсу Росії та України необхідно уникати масштабної війни з Москвою. Натомість, треба переконувати західних партнерів тиснути на Росію санкціями, які вже дають результат. Отриманий від дипломатичних маневрів час треба використовувати для нарощування власного військового потенціалу. Внутрішньополітичні поступки кремлю неприйнятні.

Адепти: БПП "Солідарність", НФ, РПЛ.

Засоби: дипломатичні зусилля, поступова модернізація армії.

Переваги:

• Уникнення масштабних жертв, притаманних "до-Мінському" періоду;

• Продовження співробітництва з фінансовими структурами та іноземними інвесторами, які можуть зупинити співробітництво у разі більшої війни;

• Відповідає логіці міжнародних партнерів, які надають перевагу дипломатичному тиску, а не розгортанню бойових дій.

Проблеми:

• Складна комунікація зі значною частиною виборців, яким важко пояснити чому складна дипломатія + обмежені бойові дії ("ні війни, ні миру) краще, ніж "оголосити воєнний стан".

• Відсутність чітких строків припинення війни та деокупації Криму.

.

3) ІЗОЛЯЦІЯ + ВОЄННИЙ СТАН

Аргументація: Через "неефективність" дипломатичних зусиль необхідно оголосити воєнний стан, мобілізувати всю економіку на воєнні дії. Окуповані території Донбасу треба ізолювати – визволення Донбасу настане лише після силових дій проти агресора. Україні необхідно вийти з "мінського процесу".

Адепти: Самопоміч, Свобода.

Засоби: інформаційні кампанії щодо юридичного оформлення "воєнного стану", акції "громадянського спротиву".

Переваги:

• Стратегія легка для комунікації з частиною українських виборців;

• Створення юридичних підстав для конфіскації/мобілізації недержавних ресурсів для потреб фронту.

Проблеми:

• Неоднозначна реакція на мобілізацію ресурсів громадян та недержавного бізнесу (лише до 20% громадян підтримують складові воєнного стану- за різними опитуваннями);

• Вихід України з "мінського процесу" підриватиме перспективу подальших санкцій щодо Росії;

• Війна сам-на-сам з Росією не гарантуватиме Україні швидкої перемоги;

• Ізоляція окупованих територій не гарантуватиме того, що Росія не просуватиметься далі вглиб української території (особливо після ймовірного зняття санкцій).

* * *

Звичайно, можна пропонувати взяти якісь елементи кожної стратегії і діяти "залежно від ситуації". Але це означатиме відсутність будь-якої стратегії. Тому потрібно визначатися і говорити про всі ньюанси та наслідки.

.

Обговорення підтримую на своїй сторінці у Фейсбуці.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Осінній сезон геополітики відкрито

На зустрічі із Стармером Трамп відкрив нову осінню сесію дипломатичних зусиль аби поставити російсько-українську війну на паузу. Додатковими аргументами для сесії має стати нафтовий тиск (поки що лише на словах) на Росію та завершення літньої "наступальної" кампанії, яка завершується не так, як це уявляв собі Путін під час попереднього раунду перемовин...

''Зіткнення цивілізацій'' замість ''кінця історії''

Нинішній Китай разом з усіма його проблемами та сателітами створив ніхто інший як сам Захід – через свою сліпу і ідеологічну віру у силу "демократії"...

Заздрість як політична ідеологія

В Румунії обійшлося, – ще одного "орбана" не сталося. Але вибори в Румунії – це не лише про Румунію. І взагалі не лише про політику. Це про життєві мотивації величезної кількості закомплексованих людей зі Східної Європи, які поколіннями жили у затхлому "соцтаборі", потім отримали ЄС, НАТО, гроші з Брюсселю та отримали можливість жити і працювати у цивілізованій Європі...

"Кабальна" угода, яка, при політичній волі, ніколи не буде виконуватися

Не варто аж надто перейматися "кабальною" угодою про надра, просто з тієї причини, що вона ніколи не буде реалізована. Навіть, якщо і буде підписана прямо зараз і без змін...

Розуміти Трампа

Говорити з трампістами – це як говорити з інопланетянами, які колись прилетять на Землю. Ніби і розвинена цивілізація, яка спромоглася випередити нас у технологіях, а при цьому зовсім інший світ, з іншою підходами і мораллю...

Промова Трампа про мирні плани, яких немає

Промова Трампа показала про що ми "трохи" здогадувалися – ніяких чітких по пунктах виписаних планів у нього ні щодо України, ні щодо інших гучних міжнародних питань немає...