Заздрість як політична ідеологія
В Румунії обійшлося, – ще одного "орбана" не сталося.
Але вибори в Румунії – це не лише про Румунію. І взагалі не лише про політику. Це про життєві мотивації величезної кількості закомплексованих людей зі Східної Європи, які поколіннями жили у затхлому "соцтаборі", потім отримали ЄС, НАТО, гроші з Брюсселю та отримали можливість жити і працювати у цивілізованій Європі.
Однак, побачивши успішні суспільства, ці маси не надихнулися успіхом, а просякли жовчю й заздрістю. Й почали голосувати за Орбана в Угорщині, Брауна у Польщі, Сіміона в Румунії, Фіцо у Словаччині. І можу продовжити – за "Альтеративу для Німеччини" Вайдель у східній Німеччині.
Всі ці персонажі робили кар'єру на критиці Заходу, який був винуватий лише тим, що мало роздавав благ іншим.
Не чиста економіка визначає буття. Марксизм надто оптимістично описував людину. Бо буття також визнають комплекси і пошук винних у власній неспроможності.
Синдроми пошуки винних за власну неспроможність виникали у різні часи і на Заході. Особливо у часи індустріалізації, коли збіднілі селяни приїжджали до міст, бачили різницю між багатими і бідними і поповнювали лави революційних ліваків. "Жаба" часто перемагає розум.
В Румунії "жаба" поки не перемогла.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
