Не Бійся! Не Зраджуй! Не Мовчи!
З нагоди 19 річниці Незалежності України, ми – рухівці прийшли до пам'ятника засновнику і багаторічному лідеру Народного Руху України Вячеславу Чорноволу у Києві та у Львові. Ми прийшли для того, щоб звітувати перед Вячеславом Максимовичем про те, що відбувається в нашій державі, що робить Народний Рух України.
Хочу сказати, що цими святами – Днем незалежності і Днем державного прапора ми повинні завдячувати Вячеславу Чорноволу і його соратникам, які разом виборювали відновлення державної незалежності України. Вони це зробили. 19 років тому державна Незалежність України, про яку мріяли покоління українців, за яку поклали голови мільйони українських патріотів, стало реальністю.
Здавалось, ми відновили державну незалежність. Ми відчули, що ми – українці живемо в своїй державі. Що це наша – українська держава і все треба зробити для того, щоб її розбудовувати. Але не так сталося, як планувалося.
На жаль, Народний Рух України, який згуртував всіх свідомих українських патріотів до відновлення державної незалежності України, до зламу більшовицької системи, фактично опинився в опозиції.
Другий шанс в нашій незалежній українській державі ми отримали з вами в 2004 році. І не просто отримали. Ми – рухівці взяли активну участь в боротьбі проти фальсифікацій та за виборювання свого права обирати свою – українську владу. І ми виграли!
Здавалось би, що ще треба, щоб розбудовувати українську державу, творити українську Україну, про яку мріяв Вячеслав Чорновіл? На жаль, через взаємопоборювання, особисті амбіції деяких гетьманчиків, заклики голосувати проти всіх ми втратили шанс.
В результаті цього до влади в Україні прийшли антиукраїнські, антидержавницькі сили, які руйнують всі здобутки української державної незалежності за 19 років. Саме ці сили сьогодні гуртом і в роздріб роздають наші цінності, Українську державу. Вони зазіхають на наш державний суверенітет. Я хотів би сказати, що вони зазіхають не лише на українську державність і незалежність. Вони зазіхають на найсвятіше, що в нас було століттями і тисячоліттями. Вони зазіхають на нашу українську ідентичність, українську мову, культуру, традиції, духовність. Вони хочуть зробити з української нації натовп.
Чим ми – рухівці можемо відповісти на це? Ми повинні всі згуртуватися і висунути гасло, яке об'єднає не лише рухівців, а всіх українських патріотів, всіх свідомих українців.
Таким гаслом є: "НЕ БІЙСЯ! НЕ ЗРАДЖУЙ! НЕ МОВЧИ!".
Не бійся, коли влада намагається тебе залякати і правоохоронні органи починають заводити різні справи проти свідомих українців. Не бійся виступити проти цієї влади. Це те, до чого нас закликає досвід і приклад Вячеслава Чорновола з його соратниками.
Не зраджуй! Зрада – це те, що сьогодні роз'їдає українських політиків, деякі з яких зраджують і ідею, і свої партії, і свій народ, і державність. Саме завдяки зраді створено антиконституційну коаліцію "тушок".
Нарешті, не мовчи! Ця влада робить все, щоб затулити рота нам – українцям. Вони хочуть зробити з нас німий натовп, який мовчить, який нічого не скаже. Тому ми – Народний Рух України в цей день повинні висунути ці гасла!
Чи ми боїмося? Ні! Чи ми будемо зраджувати? Ніколи! Чи ми будемо мовчати? Ні!
Отже, шановні друзі, не бійтеся, не зраджуйте, не мовчіть. За 19 років державної незалежності Народний Рух України, який все зробив для того, щоб відновити державну незалежність, повинен закласти справжній всенародний рух для того, щоб захистити наші завоювання і не допустити розгулу антиукраїнської влади.
В зв'язку з цим я закликаю всіх вас, всіх свідомих українців, в День незалежності, 24 серпня, вивісити український державний прапор на своєму балконі, вікні, поставити перед будинком, причепити синьо-жовту стрічку на свою сумку, на будь що до авто, щоб продемонструвати нашу солідарність. НЕ БІЙСЯ! НЕ ЗРАДЖУЙ! НЕ МОВЧИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
