26 травня 2025, 16:02

Воля та внутрішня свобода: стоїчна мудрість від Епіктета

"Головне завдання в житті: розрізняти речі, зважувати їх одна проти одної і казати собі: "Зовнішні обставини не підвладні мені, але моральний вибір підвладний мені. Де мені шукати добро і зло? Усередині себе, в тому, що належить мені" – ЕПІКТЕТ.

У світі, де події часто виходять з-під контролю, а тривога стає щоденним супутником, філософія Епіктета звучить як голос спокою та внутрішньої сили. Колишній раб, який став одним із найвпливовіших стоїків, Епіктет не писав сам – його думки зберіг учень Арріан у книзі "Дискурси", що стала своєрідним путівником для тих, хто прагне жити гідно, вільно і в згоді з природою.

Друга книга "Дискурсів" – це не лише збірка повчань чи моралізаторських роздумів, а жива розмова з душею читача. У ній Епіктет говорить про найглибші речі – про волю, про ставлення до смерті, про силу характеру, про спокій у лиху годину. Його філософія – це не втеча від світу, а мистецтво бути в ньому, залишаючись собою.

Ця стаття – запрошення до читання другої книги "Дискурсів" як актуального й практичного тексту. Давайте заглибимось у структуру цієї книги, розглянемо її головні теми та спробуємо відчути ту внутрішню стійкість, якої вчить Епіктет – стійкість, що дозволяє людині залишатися вільною навіть у кайданах.

У другій книзі "Дискурсів" Епіктет продовжує розгортати ключові принципи стоїчної філософії, зосереджуючи увагу на внутрішній свободі, дисципліні розуму, владі над власними уявленнями (фантазіями) та правильному ставленні до речей, що не залежать від нас. У центрі його уваги – розвиток самопізнання та характеру, що базується на розрізненні між зовнішнім і внутрішнім, між тим, що ми можемо контролювати, і тим, що – ні.

Через живі діалоги з учнями, притчі та приклади з повсякденного життя, Епіктет показує, як досягти спокою, мужності й мудрості у світі, сповненому невизначеності. Книга є практичним посібником для формування стійкої, чеснотної особистості, що діє в злагоді з природою та розумом.

Книга складається з 26 коротких бесід (діалогів), кожна з яких торкається окремого аспекту філософського життя. Нижче ділюся коротким змістом кількох розділів:

Розділ I: Впевненість і обережність.

- Справжня безпека – у розумінні, що не події нас лякають, а наше судження про них.

- Філософ має бути впевненим у байдужих речах і обережним щодо власних суджень.

Розділ II: Про спокій.

- Необхідно дбати лише про те, що підконтрольне – свої думки, прагнення, волю.

- Все, що поза цим – повинно прийматись спокійно як частина природного порядку.

Розділ III: Тим, хто рекомендує людей філософам.

- Справжнім листом рекомендації має бути поведінка людини.

- Той, хто прагне філософії, має бути гідним не на словах, а в діях.

Розділ IV: Про перелюб і вірність.

- Порушення моральної вірності підриває і особисту гідність, і довіру суспільства.

- Справжня вірність – чеснота, яку варто зберігати не через закон, а через сумління.

Розділ V: Великодушність і обережність.

- Матеріальні речі байдужі, але наше ставлення до них – предмет моралі.

- Слід поводитися з речами гідно, не дозволяючи їм керувати нами.

Розділ VI: Байдужість у речах.

- Життя, смерть, слава – все це байдуже. Головне – як ми це використовуємо.

- Не подія важлива, а наша реакція на неї: чи вона виражає доброчесність, чи слабкість.

Розділ VII: Про ворожіння.

- Філософ не потребує ворожіння, бо має судження, здатне керувати вибором.

- Добро і зло – не у майбутньому, а в теперішній моральній постановці волі.

Розділ VIII: Про природу добра.

- Добро не у тілі, майні чи славі, а в розумному і чесному способі життя.

- Справжнє благо – у здатності жити згідно з природою й розумом.

Розділ IX: Професія людини – бути людиною.

- Людина повинна реалізовувати свою природу – бути розумною, чесною, стриманою.

- Втрата людяності через емоції, пристрасть чи злобу – гірше за смерть.

...І далі, аж до 26-ї розмови, які детальніше розкривають моральний і практичний аспект стоїчного життя.

Загальний тон книги – строгий, але сповнений внутрішньої свободи та гідності. Епіктет навчає не абстрактної метафізики, а мистецтва жити – просто, стійко, з повагою до себе й світу.

Ці тексти не обіцяють легкого життя – вони пропонують гідне. Вони не гарантують щастя – але навчають бути стійкими. І якщо хоч трохи цієї стоїчної ясності, твердості та простоти зуміє увійти в наше мислення, то читання Епіктета вже виконало свою справжню місію. Бо, як сказав сам філософ: "Не речі нас турбують, а уявлення про них" – і в цьому вся наша свобода.

Дізнатися більше і безкоштовно отримати другу книжку Епіктета "Дискурси" можна тут: https://books.metanoia.mba/catalog/novinki/16

Гарного читання!

PS Стаття про нашу бібліотеку та те, як ви можете допомогти створювати книжки українською.

PPS Вміння ставити питання та перебувати в них не менш важливе, аніж самі відповіді.

Отже, починати треба з себе, з свого уявлення про речі та ставлення до них. Ось канал, який присвячений саме таким питанням. Сподіваюсь, що він буде вам корисним.

www.METANOIA.mba

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Якщо ти не мислиш – ти не живеш: філософія як спосіб буття в епоху ШІ

Ми живемо в моменті радикального зсуву, який, можливо, ще не до кінця усвідомили. Штучний інтелект вже зняв з нас тягар запам'ятовування гігабайтів фактів...

''Віра в себе'': від популярної літератури до праксису філософії

Сьогодні ідея "віри в себе" є майже всюдисущою. Вона звучить у популярній психології, мотиваційній літературі, бізнес-книгах і соцмережах. Але коли люди приходять із реальними екзистенційними запитами – розгубленістю, виснаженням, втратою сенсу або вибору – часто виявляється, що ці формули не працюють або навіть тиснуть...

Франсуа де Ларошфуко: чому максими XVII століття читаються як текст про сьогодні?

Є книги, які хочеться підкреслювати. І є книги, після яких хочеться помовчати. "Роздуми або вислови та моральні максими" Франсуа де Ларошфуко належать до другого типу...

Праксис філософії: як класичні традиції розширюють вибір і повертають автономію

Праксис філософії – це використання багатовікових напрацювань філософії для роботи з реальними, важливими питаннями особистості. Не для того, щоб дати готову відповідь, і не для того, щоб нав'язати правильний спосіб життя, а щоб розширити поле можливого вибору і повернути людині автономію у цьому виборі...

Увага до себе: дзен, стоїцизм і скептицизм як практики внутрішньої свободи

Зараз читаю книжу Шунмьо Масуно: Zen The Art of Simple Living і в ній наводиться проста, майже буденна дзенська історія. Монах звертається до себе: - Гей, майстре! - Так...

50+ філсофських книжок українською мовою як результат 2025

Цього року мені виповнилося 50 років. Це не просто дата – це внутрішня межа, момент уважного погляду назад і ще уважнішого погляду вперед. Одним з подарунків, які хотілося і отримати для себе і дати іншим, став проєкт перекладу книг українською мовою – books...