9 червня 2025, 19:30

"Хочеш бути вільним? Тоді відмовся від усього, що не залежить від тебе" – ЕПІКТЕТ (Четверта книга "Дискурсів" Епіктета: про мудрість, свободу та гідність людської душі.)

У світі, що стрімко змінюється, філософські ідеї стоїків продовжують надихати й давати внутрішню опору мільйонам людей. Серед найяскравіших представників стоїцизму – Епіктет, чия спадщина не втрачає актуальності навіть через дві тисячі років.

Четверта книга "Дискурсів" завершує серію повчань, що систематизують стоїчну філософію практично. Її структура відображає логічний розвиток ідей, які торкаються найглибших аспектів внутрішньої свободи, природи добра і зла, взаємин між людьми, а також остаточного призначення людини.

Книга містить тринадцять дискурсів, кожен з яких виконує роль окремого етичного есе. Теми варіюються від ролі волі й розуму в досягненні добродійного життя до конкретних прикладів стоїчної витримки у щоденних обставинах. Особлива увага приділяється вмінню бути послідовним у чесноті, незалежно від зовнішніх умов, а також – мудрості як керівному принципу людського буття.

Завдяки живому стилю Арріана – учня Епіктета, який записав його лекції, – четверта книга вирізняється щирістю, діалогічністю та глибокою моральною напругою. Вона не лише завершує філософський курс, який дійшов до нас, а й залишає читача з настановою: істинне благо – це внутрішня свобода, до якої веде суворий, але мудрий шлях самодисципліни.

У цій книзі перед читачем відкривається глибина стоїчного погляду на природу людини, її призначення та шлях до свободи. Це не просто завершальний розділ, а кульмінація життєвої філософії, що прагне не лише переконати, а й пробудити. Ця книга – звернення до совісті, виклик слабкостям і керівництво до внутрішньої незалежності.

Одним із наскрізних мотивів четвертої книги є ідея, що людина – це перш за все істота здатна до морального самовизначення. Для Епіктета не існує важливішого моменту в житті, ніж вибір між тим, що залежить від нас, і тим, що нам не підвладне. Свобода, за його розумінням, полягає не у володінні зовнішнім, а в пануванні над собою: своїми уявленнями, судженнями та реакціями. "Хочеш бути вільним? Тоді відмовся від усього, що не залежить від тебе" – це центральне стоїчне правило у четвертій книзі знаходить розгорнуте обґрунтування. Філософ показує, що бути рабом – це не питання соціального статусу, а внутрішнього стану: той, хто залежить від пристрастей, бажань і страхів – раб, навіть якщо він цар.

Ще одна важлива тема – це роль розуму (λόγος) у визначенні людської природи. Епіктет наполягає, що лише розум дозволяє людині жити відповідно до своєї природи. Здатність до міркування, самоконтролю і свідомого вибору – ось що відрізняє нас від тварин і підносить над світом матеріального. В одному з діалогів Епіктет запитує учня: "Ким ти є? Людиною? Що ж означає бути людиною? Бути істотою розумною. Тож поводься розумно – і будеш щасливим". Щастя, згідно з його філософією, – це не емоційний стан, а внутрішня гармонія, що виникає тоді, коли ми живемо згідно з власною природою.

Четверта книга також приділяє велику увагу випробуванням, через які проходить людина, -стражданням, втратам, несправедливості. Але ці випробування, як підкреслює Епіктет, – не зло. Вони – сцена, на якій виявляється справжня цінність особистості. В одному з дискурсів він каже: "Не проклинай тіло, що страждає – дякуй долі, що дала тобі змогу бути мужнім". Ставлення до випробувань – це тест на філософську зрілість. Той, хто вміє терпіти, не впадаючи у відчай, – не лише сильний, а й вільний. Адже його свобода не залежить від зовнішніх обставин.

Епіктет критикує тих, хто говорить про філософію, але не живе згідно з її принципами. Його стоїцизм – це не система ідей, а форма життя. Філософ – це не той, хто багато читає, а той, хто діє відповідно до логосу.

"Ти хочеш стати філософом? Тоді готуйся, що тебе будуть сміятися, що залишиш те, що любиш. Але хіба це не варто того, щоб бути вільним?"

Четверта книга "Дискурсів" не старіє. Вона говорить про свободу. Вона вчить, що гідність – у самовладанні, що щастя – в автономії, а сенс – у відповідальності за себе. У перекладі цієї книги українською відкривається не лише текст, а й новий погляд на те, ким ми можемо бути. Це філософія для тих, хто шукає не легких відповідей, а чесного діалогу з власною совістю. Це виклик. Це запрошення стати тим, ким ви є насправді. Жити не за примхами, а за логосом. Бути вільними не лише за статусом, а за духом.

"Ніхто не може зробити тебе рабом, якщо ти сам не відмовишся від свободи" – Епіктет

Дізнатися більше і безкоштовно отримати четверту книжку Епіктета "Дискурси" можна тут: https://books.metanoia.mba/catalog/novinki/18

Гарного читання!

PS Стаття про нашу бібліотеку та те, як ви можете допомогти створювати книжки українською.

PPS Вміння ставити питання та перебувати в них не менш важливе, аніж самі відповіді.

Отже, починати треба з себе, з свого уявлення про речі та ставлення до них. Ось канал, який присвячений саме таким питанням. Сподіваюсь, що він буде вам корисним.

www.METANOIA.mba

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Якщо ти не мислиш – ти не живеш: філософія як спосіб буття в епоху ШІ

Ми живемо в моменті радикального зсуву, який, можливо, ще не до кінця усвідомили. Штучний інтелект вже зняв з нас тягар запам'ятовування гігабайтів фактів...

''Віра в себе'': від популярної літератури до праксису філософії

Сьогодні ідея "віри в себе" є майже всюдисущою. Вона звучить у популярній психології, мотиваційній літературі, бізнес-книгах і соцмережах. Але коли люди приходять із реальними екзистенційними запитами – розгубленістю, виснаженням, втратою сенсу або вибору – часто виявляється, що ці формули не працюють або навіть тиснуть...

Франсуа де Ларошфуко: чому максими XVII століття читаються як текст про сьогодні?

Є книги, які хочеться підкреслювати. І є книги, після яких хочеться помовчати. "Роздуми або вислови та моральні максими" Франсуа де Ларошфуко належать до другого типу...

Праксис філософії: як класичні традиції розширюють вибір і повертають автономію

Праксис філософії – це використання багатовікових напрацювань філософії для роботи з реальними, важливими питаннями особистості. Не для того, щоб дати готову відповідь, і не для того, щоб нав'язати правильний спосіб життя, а щоб розширити поле можливого вибору і повернути людині автономію у цьому виборі...

Увага до себе: дзен, стоїцизм і скептицизм як практики внутрішньої свободи

Зараз читаю книжу Шунмьо Масуно: Zen The Art of Simple Living і в ній наводиться проста, майже буденна дзенська історія. Монах звертається до себе: - Гей, майстре! - Так...

50+ філсофських книжок українською мовою як результат 2025

Цього року мені виповнилося 50 років. Це не просто дата – це внутрішня межа, момент уважного погляду назад і ще уважнішого погляду вперед. Одним з подарунків, які хотілося і отримати для себе і дати іншим, став проєкт перекладу книг українською мовою – books...