Україна та Давос: відлуння війни у світі багатих та впливових
55-й, ювілейний Давос для мене – 5-й. Тому можу відстежити, як на одному із найпрестижніших майданчиків світу змінювалися самопрезентація України та ставлення до неї. Пам'ятаю, що відбувалося на цьому заході у 2011-ому, за часів Януковича – він ніде особливо не виступав і взагалі не міг поводитися адекватно. Майбутній "утікач" у хроніках форуму залишився двома "геніальними" цитатами: "Увікни..., увікни..., – вікнить для себе Україну – це слоган промокампанії нашої держави до Євро-2012" та "Для того щоб увікнути Україну, достатньо подивитися на неї власними очима, коли почнуть квітнути каштани в Києві. І у містах українських почнуть роздягатися жінки. Побачити цю красу – це чудово". У Давосі охорона Януковича буквально розштовхувала багатіїв, які спокійно пересувалися територією без охорони.
Тепер ситуація кардинально інша – Володимир Зеленський, без перебільшення – зірка Давосу. Він – один із небагатьох очільників держав, який виходив за межі Конгресцентру (Конгрес-центр – це конференц-центр у Давосі, де проходить сам захід Всесвітнього економічного форуму) і йшов, так би мовити, до простого народу. І коли він виходив, то люди ставали в чергу, щоб подивитися на нього, щоб хоча б сфотографувати здалеку. Приємно, що наш президент такий популярний і серед учасників ВЕФ, і серед швейцарців. Я бачила щонайменше 3 місцеві газети, де були опубліковані статті, де цитується промова Зеленського: про пробудження Європи; про те, що Україна може запропонувати Європі та що потрібно, щоб зупинити війну. Я думаю, що і сам президент, і вся наша делегація зробили добру роботу, представляючи нашу державу у Давосі.
Дуже важливим статусно був "Український дім" – це таке собі символічне "посольство" нашої країни на цьому заході. І туди заходили дуже багато людей, аби взяти участь у заходах чи просто висловити слова підтримки нашій державі. Лише 30 країн світу мають такі "посольства" у Давосі.
Можна однозначно констатувати: тепер ми краще інтегровані в міжнародний простір, ніж раніше – коли нас витісняли росіяни. До нашого голосу тепер більше дослухаються, нас більше поважають. І це дуже важливо, адже чим більше українців буде залучено до таких заходів, тим швидше нас почнуть сприймати не лише як країну у війні, а й як рівноправних партнерів, готових до співпраці. Це взаємопов'язані речі. Але усе це, на превеликий жаль, дається ціною крові, яку наші військові і цивільні щодня проливають у війні. Спротив українців перетворює Україну із обʼєкта світової політики, який нікому нецікавий – на субʼєкта, який робить самостійний внесок у розвиток світу.
В інтерв'ю медіа запитували мене про те, як українське безпекове питання було "підсвічено" у Давосі. Насправді воно тут ніколи не стояло на першому місці. І дискусії щодо демократії, автократії; агресивних країн, які хочуть завоювати світ – у Давосі не так часто точилися. Бо форум відбувається у Швейцарії. А сама Швейцарія – це дуже безпечне місце, звідки наша війна не здається загрозливою. Один місцевий інвестор із місту Цуг дивувався, чому я його прошу, щоб він не вкладав гроші росіян, бо не розумів, чому це погано.
Тут у фокусі зазвичай економіка. Цього року – в контексті розвитку штучного інтелекту, технологій блокчейну, різних винаходів у напрямку розвитку квантових комп'ютерів. Ну і, звісно, всі у режимі "stand by" щодо нових рішень президента США. Склалося таке враження, що в Давосі, чекають, що Дональд Трамп буде вирішувати не тільки долю США, а й долю Європи також.
Але це не означає, що тема війни в Україні, миру і безпеки лишилася поза увагою. Просто не домінувала. Зокрема, цього року говорили про інвестування в українські оборонні технології та відбудову. Не йдеться про напрацювання якихось великих ініціатив – утім, є маленькі зрушення. Зокрема, те, що в Давосі ніколи не було заходів, присвячених будь-яким військовим справам, щодо наших нових дронів, приміром. Зараз це зʼявилося з ініціативи наших українських активістів й інноваторів.
Тобто, Європа потроху прокидається, цікавиться цим. Інвестори питають, чи треба вкладати гроші в нашу"оборонку", в які саме компанії в Україні.І це позитивний тренд.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
