Державні газети – пам'ятники комуністичному режиму
Сьогодні у Верховній Раді України народні депутати будуть голосувати за законопроект "Про реформування державної та комунальної преси". Суть цієї ліберальної реформи в тому, що державної преси та державних журналістів у демократичній державі бути не повинно. Свобода релігії означає, що церква відділена від держави, а свобода слова – що журналістика відділена від держави. Державні ЗМІ – це ознака авторитаризму або тоталітаризму.
У західних демократіях питання реформування державної преси не стояло на порядку денному так, як в Україні. Тому що державних газет там ніколи не створювали. Видавати газети – це приватна справа. Східна Європа провела приватизацію ще на початку 90-х, Грузія здійснила реформу за Саакашвілі. Україна ж і досі живе комуністичним минулим, в якому державні та комунальні видання продовжують проїдати мільярд народних гривень щороку.
Щоб продемонструвати депутатам наглядно, на що саме витрачаються бюджетні гроші, Інститут Медіа Права підготував сатиричне видання Радянський Меридіан (редактор Вахтанг Кіпіані). Це пародія на типову "районку". Писати пародійні статті не довелося – достатньо було взяти статті з реальних газет. До речі, слово "радянський" у назвах комунальних газет зустрічалося аж до ухвалення законів про декомунізацію!
Ось пдф версія газети "Радянський Меридіан"
Закон про реформування державної та комунальної преси передбачає, що журналісти отримають пріоритетне право приватизувати видання. Якщо вони не скористаються цим правом, засновник може перетворити газету на бюлетень, в якому публікуються лише нормативні акти та офіційна інформація, або виставити на приватизацію.
Реформа державної та комунальної преси є однією з вимог Ради Європи. Однак реформу треба робити не для Європи, а для України. Держані газети залишаються пам'ятниками комуністичному режиму. Настав час відправити ці пам'ятники в історію.
Реанімаційний Пакет Реформ та Рух "Стоп Цензурі" закликають Верховну Раду України ухвалити сьогодні закон про реформування державної та комунальної преси.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
