Рух ЧЕСНО про суддів, які розглядатимуть апеляцію у справі Насірова
13 березня в Апеляційному суді Києва розглядатиметься скарга у справі Насірова, який останній тиждень провів у Лук'янівському СІЗО. Минулі вихідні громадські активісти провели під стінами Солом'янського районного суду через затягування справи з обрання запобіжного заходу, а у понеділок громадськість та журналісти зберуться під Апеляційним судом, аби нагадати служителям Феміди, що їхні справедливі рішення зараз конче потрібні державі.
Рух ЧЕСНО підготував довідки про п'ятірку суддів, які у колегії розглядатимуть скаргу захисників Насірова. Справу розглядатимуть у колегії судді Віктор Глиняний (головуючий), Денис Масенко, Валерій Лашевич, Тетяна Росік та Іван Рибак.
ГОЛОВУЮЧИЙ
Глиняний Віктор Петрович
У 1998 році обраний суддею Київського міського суду безстроково.
Суддя задекларував два будинки, дві земельні ділянки, квартиру та BMW X5.
Професійна діяльність
У 2016 році суддя Глиняний у колегії виніс рішення, яким було скасовано дозвіл на затримання Юрія Іванющенка, а в подальшому це рішення стало підставою для зняття його з міжнародного розшуку. Раніше Юрія Іванющенка оголошували у розшук у зв'язку зі звинуваченням у привласненні, розтраті майна в особливо великих розмірах.
Син судді, Сергій, прокурор відділу прокуратури м. Києва. Після Нового Року портал Новини 24 повідомляв про те, що Сергій Глиняний став заступником начальника інформаційно-аналітичного відділу у так званому департаменті Кононенка-Грановського. Інший син Глиняного, Олександр, очолює відділення СУ ГУСБУ у м. Києві та Київській області. Невістка пана судді Юлія Глиняна працює консультантом у Вищому спецсуді, інша, Марина Глиняна, працює секретарем судового засідання Дніпровського районнного суду м. Києва.
За даними проекту PROSUD, за період з 2012 по 2015 рік на суддю Глиняного надійшло 35 скарг, що є рекордом серед суддів апеляційного суду. Більшість скарг була зв'язана з небажанням судді Глиняного брати самовідвід, оскільки син судді Сергій Глиняний працює на посаді прокурора відділу участі прокурорів у судовому провадженні з перегляду рішень в Апеляційному суді міста Києва управління підтримання державного обвинувачення в суді. А отже, дуже часто виступає обвинувачем в суді, де працює його батько
При цьому Гельсинська спілка з прав людини внесла суддю Глиняного в ТОП-10 суддів, що найбільш вдало застосовують рішення Європейського суду з прав людини.
ЧЛЕНИ КОЛЕГІЇ
Масенко Денис Євгенович
Почав працювати суддею у 2002 році у Ленінському районному суді міста Луганська. З 2011 року працював суддею Апеляційного суду Луганської області. У 2015 році був переведений до Апеляційного суду міста Києва.
У травні 2016 року суддя пройшов первинне кваліфікаційне оцінювання. Як повідомляє портал "Судово-юридична газета", за результатами тестування суддю Масенка було визнано таким, що потребує підвищення кваліфікації. Однак, за результатами виконання практичного завдання, Масенка визнали кваліфікованим та здатним працювати суддею.
Портал "Наші гроші" звернув увагу на те, що суддя Масенко разом із сім'єю безоплатно користується квартирою у Києві загальною площею 100 кв.м, власником якої є громадянин Яцишин Ігор Георгійович.
Професійна діяльність
У 2016 році разом із суддею Глиняним був у колегії, яка скасувала дозвіл на затримання Юрія Іванющенка, а в подальшому це рішення стало підставою для зняття його з міжнародного розшуку.
Суддя Масенко залишив під вартою підозрюваного у вбивстві публіциста Бузини. Масенко головував у колегії, що розглядала у апеляції питання обрання запобіжного заходу для підозрюваного у вигляді тримання під вартою і залишила без змін рішення Шевченківського райсуду щодо Андрія Медведька, якому інкримінують вбивство Олеся Бузини. Як повідомляє Українська Правда, групи підтримки Медведька поширювала інформацію про те, що суд не зважив на відсутність доказів провини активіста і бійця АТО.
У 2016 році суддя також у складі колегії брав участь у розгляді питання про зміну запобіжного заходу Геннадію Корбану.
Лашевич Валерій Миколайович
Працює суддею з 1996 року. У 1999 році був обраний безстроково судді військового суду Центрального регіону України. З 2010 року працює на посаді судді Апеляційного суду міста Києва.
У мережі та, зокрема, на сайті ВККС відсутня інформація про те, чи пройшов суддя кваліфікаційне оцінювання. Згідно відомостей порталу "Судово-юридична газета", Лашевич В.М. в день кваліфікаційного оцінювання перебував на лікарняному.
Професійна діяльність
У лютому 2016 року суддя Лашевич у складі колегії суддів брав участь у розгляді питання про зміну запобіжного заходу Геннадію Корбану, за результатами якого до Г. Корбана було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Однак, вже у липні 2016 року, розглядаючи цю справу також у складі колегії суддів, суддя спільно з ними вирішив застосувати до Геннадія Корбана запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Як повідомляє портал "Українська правда", у листопаді 2016 року суддя Лашевич головував у колегії, яка, звільнила з-під варти і обрала запобіжний захід у вигляді домашнього арешту одному з "беркутівців", обвинувачуваному у вбивствах 18 лютого в районі Кріпосного провулку/парку Шевченка. За даними з веб-сайту "ZIK", мова йде про Олексадра Бєлова, який підозрюється у вбивстві трьох майданівців: Сердюка Ігора, Шаповала Сергія та Кіщука Володимира (загинули від вогнепальних поранень).
За даними з веб-сайту Тексти.org.ua, суддя Лашевич також був у складі колегії, яка не вчинила дій щодо запобігання втечі командира підрозділу "Беркут" Дмитра Садовника, який підозрюється у вбивстві 39 людей на Майдані, а саме, протягом тижня розгляду справи не було застосовано примусовий привід до Дмитра Садовника, який не з'явився на судове засідання.
У квітні 2011 року суддя у складі колегії суддів вирішив продовжити строк тримання під вартою Юрія Луценка. Як повідомляє портал "Незалежне бюро новин", сам Ю.Луценко згодом вимагав притягнути суддю Лашевича та інших суддів із цієї колегії до відповідальності.
Як повідомляє громадський активіст Віталій Шабунін з "Центру протидії корупції" 09.03.2017 трійка суддів Рибак, Росік і Лашевич зменшили заставу зі 100 до 12 млн грн підозрюваному НАБУ – менеджеру Мартиненка на ОГХК Журилу, якому інкримінують збитків на понад 300 млн.
ВГО "Об'єднання Богдана Хмельницького" звертало увагу на порушення норм процесуального права суддею Лашевичем та його колегами під час відкритого судового засідання.
Росік Тетяна Володимирівна
Працює суддею з 2003 року. У 2008 році обрана на посаду судді безстроково. З 2011 року працює в Апеляційному суді міста Києва. Член судової палати з розгляду кримінальних справ.
31 травня 2016 року пройшла первинне кваліфікаційне оцінювання.
В електронній декларації за 2015 рік зазначила отримання процентів з двох банків, але не вказала наявність коштів на рахунках.
Професійна діяльність
Як повідомляє громадський активіст Віталій Шабунін з "Центру протидії корупції" 09.03.2017 трійка суддів Рибак, Росік і Лашевич зменшили заставу зі 100 до 12 млн грн підозрюваному НАБУ – менеджеру Мартиненка на ОГХК Журилу, якому інкримінують збитків на понад 300 млн.
Рибак Іван Олексійович
Працює суддею з 2005 року. У 2010 році обраний на посаду судді безстроково. З 2011 року працює в Апеляційному суді міста Києва. Член судової палати з розгляду кримінальних справ.
1 червня 2016 року пройшов первинне кваліфікаційне оцінювання.
Професійна діяльність
"Громадський люстраційний комітет" вказує суддю Рибака у списку посадовців, які брали участь в переслідуваннях учасників Євромайдану.
За повідомленням Української правди, суддя Рибак головував у колегії суддів, яка залишила без змін вирок Печерського районного суду Юрію Луценку.
Як повідомляє громадський активіст Віталій Шабунін з "Центру протидії корупції" 09.03.2017 трійка суддів Рибак, Росік і Лашевич зменшили заставу зі 100 до 12 млн грн підозрюваному НАБУ – менеджеру Мартиненка на ОГХК Журилу, якому інкримінують збитків на понад 300 млн.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
