Цікаво: Державна прикордонна служба існує, а самих кордонів – немає
Один з лідерів сепаратистів офіційно залишив територію України. Як повідомив помічник голови Державної прикордонної служби Сергій Астахов, самопроголошений ватажок "Луганської Народної Республіки" Валерій Болотов "офіційно виїхав до Російської Федерації". Уявляєте собі – офіційно!!! У такому контексті взагалі українська влада могла б повідомити, що "народний губернатор" відбув з дружнім офіційним візитом до сусідньої країни. Цікаво, помічник голови Держприкордонслужби Сергій Астахов, чи його шеф – Микола Литвин прибули особисто на пункт перетину кордону для супроводження високого гостя? Ну там хліб-сіль, дівчата з рушниками, українські пісні? Честь віддали б "губернатору", на караул взяли. Одна тільки складність у цій історії: державний прапор треба було б піднімати. Цікаво, який: пан губернатор та його підлеглі, за допомогою таких аргументів, як автомат Калашнікова з підствольним гранатометом, наполягають, щоб це був російський триколор. Або, в крайному разі, такий же, тільки з чорною смужкою. То що, прапор в момент "офіційного" переходу не підіймали, щоб не псувати нерви високопосадовій особі, яка нещодавно проводила "референдум" про відокремлення Луганщини від України? До речі, про гранатомети з автоматами, з яких лише вчора розстрілювали наших десантників: Валерій Болотов з усією цією амуніцією переходив кордон, чи залишив покористуватись своїм колегам – для влаштування нових засідок і розстрілів?
Знаєте, в усій цій історії, погано не лише те, що за два з половиною місяці такої "гібридної" війни, наш кордон так і залишився лише на шкільних картах. Ще гірше те, що я не бачу спроб його організувати. Думаю, що Путін також зважає на цей факт. І розуміє, що його тактика диверсійної війни цілком успішна. Можна нарощувати кількість і чисельність озброєних груп, які експортують в Україну терор. Не зустрічаючи протидії, до нас в Україну будуть їздити, як їздять на сафарі в Африку: постріляли по живих мішенях, розгромили і розграбували кілька автосалонів, банків, ювелірних крамниць, або просто розстріляли кілька авто з бізнесменами – і додому. Викладати фотки в соцмережах та ділити награбоване. Такий собі військовий туризм. Повірте, від цих "диких гусей", для яких відкрилась можливість займатись "офіційним" мародерством, відбою не буде. У нас не вистачить ні десантників, ні бетеерів, ні гелікоптерів.
У криміналістів є такий термін: віктимна поведінка. Це коли жертва сама провокує насильника на агресію. Наприклад, не чинить спротив, не кричить, не кусається, не плюється, не видряпує злочинцю очі. Україна зараз, нажаль, демонструє всі ознаки віктимної поведінки. Владіміру Путіну та його виконавцям, в лиці самопроголошених губернаторів, залишається лише міркувати над тактикою: знищувати Україну, засилаючи на її територію диверсійні групи, чи активувати бронетехніку, яку ніхто й не збирався відводити від наших кордонів.
Зміни у нашій віктимній поведінці на кордонах потрібно починати з відставки голови Державної прикордонної служби Миколи Литвина та його заступників, включно з Сергієм Астаховим, якому, бачте, не віддали наказ заарештувати людину, що підозрюється у вчиненні тяжких злочинів проти держави і її громадян. Ці посадовці з великими генеральськими зірками на погонах або не хочуть, або просто не здатні діяти в нинішніх умовах.
Значну частину з тих мільярдів, які Україна починає отримувати від ЄС, МВФ та США, треба спрямувати на створення українського кордону, зарплати прикордонникам, закупівлю техніки, засобів зв'язку і захисту, приладів нічного бачення, облаштування систем сигналізації та сповіщення.
Так, я розумію, що зараз гроші потрібні на все. На втримання курсу гривні, на поповнення валютних резервів НБУ, на виплату зарплат і пенсій. Але, якщо не втримаємо кордон і не створимо армію, все інше втратить будь який сенс. Зрештою, щоб ви розуміли – ми далеко не перші. Більшість нині існуючих країн світу саме так і створювали – з кельмою в одній руці, і з мечем – в іншій.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
