29 серпня 2018, 10:11

Битва за ДБР

У нас паралельно відбувається багато битв. Паралельно з битвою на фронті, всередині країни одночасно відбувається кілька серйозних зіткнень. Деякі з них – надзвичайно важливі, але часто вони проходять без належної уваги суспільства. Ми втомились від різного роду бойових дій, в тому числі політичних. Наша увага часто розсіяна й не може сфокусуватись на головному. Й під цією "димовою завісою" зручно вирішувати питання, які надзвичайно цікавлять політиків й вищих посадовців. Це цілком стосується того, що відбувається навколо формування Державного Бюро Розслідувань. Пристрасті навколо цього не випадкові. Бо саме ДБР займатиметься розслідуванням злочинів вищих посадовців – працівників правоохоронних органів, Секретаря РНБОУ, Голови Національного Банку, Генпрокурора, директора НАБУ, народних депутатів, членів ЦВК, голови ФДМУ, Прем'єра та Президента. Перелік не вичерпний, але для відчуття масштабності завдань цілком достатньо названих посадовців.

Директор ДБР Роман Труба оголосив, що не може оцінити результати відбору 27 керівників, відібраних Зовнішньою комісією для призначення на керівні посади ДБР – через те, що сама ж комісія знищила результати дослідження кандидатів на поліграфі. Хоча мала б передати ці результати директору ДБР. Труба повідомив, що по деяким кандидатам відбуваються журналістські розслідування. В медіа є матеріали про державну зраду, кумівство, гектари землі й майно, обсяги якого складно пояснити, виходячи з попереднього життєвого шляху кандидата.

Навіть побіжний погляд на суть справи залишає багато питань. Наприклад, за результатами тестування кандидатів на знання законодавства, Руденко Ігор Олександрович отримав "н/з" (не зараховано) у графі "бали", але отримав перепустку до керівної посади у ДБР. Як це можна трактувати і чому Комісія дала зелене світло цьому кандидату? Можливо, він хворів, чи з інших причин не зміг пройти тест і зробив це пізніше? Але у фінальних документах інформація про це відсутня. Я звернувся до членів комісії й громадських активістів за роз'ясненням, як таке могло статися, але відповіді ще не отримав.

Далі: стосовно державної зради. "24 канал" інформує: "Як ідеться в офіційному листі від прокуратури АР Крим, Олександра Туру в рамках кримінального провадження перевіряють на причетність до дій, які класифікуються як державна зрада. У ДБР Туру мав очолити друге управління ДБР, яке буде розслідувати злочини, скоєні правоохоронцями".

Цілком зрозуміло, що підозра доволі серйозна. Але, аби не помилитись й не навішати на кандидата непідтверджених звинувачень, явно у справу має втрутитись СБУ й провести спеціальне розслідування по даній кандидатурі. Й не лише по ній. Адже питання державної зради перебуває у компетенції Служби Безпеки. І точно, це потрібно зробити до призначення на посаду, а не після. Тим більше, що директор ДБР, наразі не прийняв результати конкурсної комісії й не затвердив кандидатів, але не виключив, що після проведення всіх процедур, всі 27 кандидатів можуть виявитись придатними до того, щоб обійняти посади.

Безсумнівно, що антикорупційні структури мають першочергово перевірити й кандидатів, стосовно яких є підозри у доброчесності. Це стосується тієї частини заяви директора ДБР, у якій йдеться про "майно й гектари землі". Відверто кажучи, на висновок НАЗК, навіть якщо він буде, важко покладатися. Тому що ця структура втратила довіру суспільства й представників громадських організацій, які стежать за процесом перевірки електронних декларацій. Там навіть автоматизовану систему перевірки не запущено, але то – інша пісня. А перевіряти, справді, є що. У списку переможців фігурує, наприклад, Шевцов Євген Олександрович, начальник відділу Національної поліції. Більшість активів – земельна ділянка в 1000 кв. м., 2 квартири, нежитлові приміщення площею 587 кв.м., житловий будинок 349,7 м.кв. (в користуванні), 2 автомобілі Land Rover й Range Rover Vogue, юридичні особи ТОВ "Леогеймінг", ТОВ ФК "Леогеймінг ПЕЙ", зареєстровано на дружину Євгена Олександровича. Що, загалом, традиційна історія для наших посадовців. Не дивує. У більшості з них – дружини, або тещі чи інші родичі є успішними бізнесменами. Але, зрозуміло, що в даному разі спец перевірки по самому Євгену Шевцову замало. Потрібно провести й перевірку статків його дружини. Подружжя Шевцових також задекларувало подарунок у грошовій формі в 3 000 000 гривень від третьої особи. Звісно, розмір подарунку представнику Національної поліції у таких розмірах викликає ряд питань. Принаймні, в нормальних країнах людина, яка обіймає високу посаду в структурі правоохоронних органів (Національної поліції), мала б пояснити природу такого подарунку. Варто звернути увагу й на компанії, які фігурують в декларації, й співвласником яких, разом із дружиною, є кандидат на керівну посаду в ДБР, й на порушені кримінальні провадження й ухвали суду про накладення арешту на кошти компанії ТОВ "Леогеймінг". У документі йдеться й про "легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, під час імпорту електронних товарів і послуг, в тому числі шляхом внесення до договорів недостовірних даних щодо виду та обсягу товару, отриманих послуг з використанням банківських установ, небанківських фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, незаконне виведення за державний кордон України грошових коштів в особливо великих розмірах, що спричиняє велику матеріальну шкоду державі Україна".

http://reyestr.court.gov.ua/Review/69376618

А кількість кримінальних проваджень можна побачити у реєстрі досудових розслідувань.

Нагадаю, що народний депутат Сергій Лещенко повідомив про те, що Конкурсна комісія Державного бюро розслідувань, яка повинна обрати посадовців відомства, мала вже готовий список із затвердженими кандидатами. Власне, цей список й оприлюднила "Українська правда". У ньому вистачає й інших персонажів, достойних уваги антикорупційних органів. Створено його знову за принципом розподілених "квот", а це означає, що у випадку повторної спроби затвердження цих людей на посадах (нинішня спроба не пройшла), Україну очікують міжкланові політичні "розборки" у новоствореному органі, який концентрує надзвичайні повноваження. Тож зараз потрібно, аби громадянське суспільство й медіа приділили найпильнішу увагу подіям у ДБР. Крізь це сито уваги мають пройти й щойно призначені виконувачі обов'язків керівних структур Державного Бюро Розслідувань.

Helping Ukraine is Helping Americans, Really

The article was written by Ivan Lozowy and Dmytro Tuzov The issue of aid to Ukraine has played a role in the presidential election campaign in the United State, with both candidates and their choices for Vice President expressing opinions on this topic...

Хто такий "Джокер" і що він робить в інформпросторі воюючої країни?

Про "Телеграм" як про платформу, якою не варто користуватись, бодай українським посадовцям і точно не варто пересилати у цьому месенджері якісь важливі документи, сказано вже багато...

Vladimir Putin: the path from KGB officer to war criminal. Part 1

Russian President Vladimir Putin will take a prominent place among the bloody dictators of our time, alongside Vladimir Lenin, Joseph Stalin, Adolf Hitler, Pol Pot, and Saddam Hussein...

The mystification of war. What Putin is putting in your brain

The Kremlin's manipulations about the causes and consequences of Russia's war against Ukraine influence political decisions and voter sentiment in Ukraine's partner countries Russia is waging an active hybrid war against the West...

IAEA Director General Rafael Grossi hugging the invaders of the Zaporizhzhya nuclear power plant: "Stockholm" syndrome or official necessity?

The story of hugs and kisses with Russian war criminals, murderers and occupiers continues. After Azerbaijani President Ilham Aliyev, who received Russian dictator Vladimir Putin in a friendly manner, and Mongolian President Ukhnaagiin Khurelsukh, who solemnly rolled out the carpet for Putin, who is wanted by the International Criminal Court, the baton was picked up by IAEA Director General Rafael Grossi...

Обійми Гендиректора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі із загарбниками Запорізької атомної станції: "стокгольмський" синдром чи службова необхідність?

Історія обіймів і поцілунків з російськими воєнними злочинцями, вбивцями і окупантами триває. Після президента Азербайджану Ільхама Алієва, який дружньо приймав російського диктатора Владіміра Путіна, і президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха, який урочисто розстелив килими розшукуваному Міжнародним кримінальним судом Путіну, естафету підхопив Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі...