Що роблять за саботаж під час війни – відомо. Сигнал від ПДМШ, який потребує швидкої реакції

Друзі, що таке об'єднання волонтерів-медиків ПДМШ, розповідати не потрібно. Військові лікарі, які працювали у звичайних лікарнях і робили термінові і планові операції, з 2014 року працюють в більшості гарячих точок нашої країни. Таких, як тепер палаючий Ірпінь і Буча, наприклад. Я сам в ефірі кілька разів звертався до тих, хто може допомогти з броньованими швидкими. Адже російські окупанти розстрілюють і санітарні авто. Тому мене вразила інформація, яку оприлюднив Геннадій Друзенко про зволікання і відмови в оформленні критично потрібних транспортних засобів. Якщо припустити, що на виконавчих ланках відбувається гальмування з метою потрапити в беніфіціари процесу, це треба випалювати нещадно.

Я особисто маю й інші сигнали, коли поважні люди витримують бюрократичні паузи з якоюсь, їм зрозумілою метою. Якщо й у відомих мені випадках триватимуть ознаки саботажу чи злочинного зволікання, я оприлюдню такі факти. В умовах воєнного часу будь-які прояви саботажу мають бути визначені і вирізані з тіла організму країни, яка веде війну. Сподіваюсь, що йдеться про якусь неузгодженість в роботі відповідних служб і підрозділів і описаний Друзенком інцидент буде вирішено у найближчі години. Подаю сигнал Геннадія Друзенка в оригіналі:

САБОТАЖ ПІД ЧАС ВІЙНИ

UPD: є фідбек від Резніков Олексій. Сподіваюсь, що вдасться оперативно владнати питання. Інформуватиму.

Я в шоці. Я в розпачі. Я ледве добираю слова. Я вимагаю від Верховного головнокомандувача негайних кадрових рішень. Негайних!!!

Бо це сором і ганьба. Я знайшов броньовані швидкі, які зараз у величезному дефіциті. Я знайшов спонсора, який готовий проплатити сотні тисяч доларів, аби придбати їх для #ПДМШ. На хвилинку, це засновник і власник FedEx.

Але Міністерство оборони України мало того, що маючі мільярдні бюджети на восьмий рік війни не має, чим вивозити поранених з червоної зони, Командування Медичних сил Збройних Сил України заблокувало поставки броньованих швидких Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова.

Ще раз. Є швидкі вартістю більше $100 тис. кожна. Є людина, всесвітньо відомий американський бізнесмен, який їх проплатить. Є FedEx, готовий їх максимально швидко доставити до Польщі власним коштом. І є командувачка Медичних сил ЗСУ Тетяна Остащенко, з якою в нас відбулась дослівно наступна розмова:

- Це Gennadiy Druzenko, засновник та керівник #ПДМШ ім. Миколи Пирогова. Ми врятували тисячі українських бійців у перебігу проведення АТО ат ООС. Мені потрібне Ваше погодження, аби завезти в Україну броньовані швидкі, оскільки вони вважаються товарами подвійного призначення. Тільки погодження. Нічого більше.

- Швидкі для ЗСУ?

- Ні, для #ПДМШ

- Нічим не можу допомогти.

Кінець розмови.

Я вимагаю від Президента України негайного звільнення Теятни Остащенко із займаної посади за відвертий саботаж. Мало того, що медичні сили досі не мають "броні", аби вивозити поранених з червоної зони, вони ще заблокували постачання броньованого евакуаційного транспорту нам, які без копійки державних коштів знайшли і транспорт, і донора і перевізника.

Я не знаю на кого працює бригадний генерал Остащенко. Але своїм сьогоднішнім рішенням вона взяла на себе особисту відповідальність за сотні поранених солдат, яких ми не витащимо з передка, і тих медиків, які загинуть від ворожих куль тільки тому, що пані Остащенко відмовилась погодити документи.

Пʼять броньованих швидких (як на фото) залишаться в Еміратах. Загиблі захисники України, яких можна було врятувати, – залишаться помирати під ворожим вогнем.

Президент Володимир Зеленський, вимагаю від Вас негайних кадрових рішень!!! Я б за такий саботаж розстрілював на місці. Чому мають гинути від втрати крові в червоній зоні наші хлопці й дівчата, а не генералка-саботажник?

Якщо проблему не буде вирішено сьогодні, я обіцяю, що про цю ганьбу української влади дізнається весь світ. Я обіцяю, що CNN та NYT напишуть про цю ганьбу на перших шпальтах. Час пішов...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.