Слов'янськ сьогодні очима військового і журналіста
Слов'янськ стане наступною ключовою битвою за Донбас, – британська розвідка.
Російські окупанти обстрілюють Слов'янськ. Запрошую вас проїхатись вулицями цього міста й поміркувати про те, як викинути окупантів з території України. Разом з Дмитром Плітченком – заступником командира батальйону НГУ "Дніпро 1" проведемо вам "екскурсію" вулицями вже фронтового міста. Покажемо наслідки "прильотів" і поговоримо про тотальний спротив окупантам. Розповімо, що означає повна мілітаризація нації в умовах постійної російської загрози. І чому обираючи між купівлею останньої моделі "Iphone" й нарізним карабіном, варто обрати вогнепал. Я, звісно, запросив би вас у поїздку кудись в Париж чи далеку Філадельфію. Але вибачте – це після Перемоги. Якщо захочемо. А зараз серце країни б'ється на сході... Тож поїхали небагатолюдними насьогодні вулицями Слов'янська.
Ми якось непомітно для себе виповзли з пострадянської руїни. Ті, хто бачили міста Донбасу раніше і порівнюють, якими вони стали, розуміють, що країна весь цей час розвивалась. Нині російські окупанти нищать не лише вже відбудовану за часи Незалежності інфраструктуру, рівні дороги, укомплектовані лікарні, сучасні школи, житлові квартали Попасної, Рубіжного, Сіверодонецька, Лисичанська. Російські солдати не лише обстрілюють Слов'янськ і Краматорськ. Вони намагаються знищити саму ідею кращого життя й руху вперед, до європейських стандартів й цінностей. Дії рашистів і є найкращим описом сучасного варварства. А ми, наївні, думали, що у 21 столітті таке дикунство є неможливим... Але вже точно розуміємо, що це сучасне російське варварство має бути зупинено сьогодні в Україні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
