Як Яна Барінова, В'ячеслав Жила і департамент КМДА дитячим театром ''порулили''. І що з того вийшло

Шостий апеляційний адміністративний суд залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду Києва про скасування рішення конкурсної комісії, яка в серпні 2021 року визнала В'ячеслава Жилу переможцем конкурсу на директора – художнього керівника Київського академічного театра юного глядача на Липках. Так само визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту культури КМДА про призначення В'ячеслава Жили на керівництво ТЮГом на Липках.

З чого починається театр? Тут є різні версії. В'ячеслав Жила, якого у вересні 2021 року тодішні керівники Департаменту культури КМДА зробили директором дитячого театру ТЮГ на Липках, вважає, що з туалету.

Фото В'ячеслава Жили з його сторінки у ФБ

Але з чого б театр не починався – хоч з вішака, хоч з туалету, але точно театр не повинен починатись з брехні і сфальшованого конкурсу. У вересні 2021 року я писав про цей конкурс, оскільки тоді отримав звернення працівників театру, які повідомляли про те, що конкурс, на їхню думку, було сфальсифіковано.

Щоб детально розібратися в питаннях, з приводу яких зверталися працівники театру, я уважно ознайомився з положеннями Закону України "Про культуру". Організацію та проведення конкурсного добору, а також роботу конкурсної комісії забезпечує орган управління. Члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.

Колектив театру вважав, що за своїми діловими і моральними якостями, професійним рівнем Жила В.В. не може бути керівником дитячого театру, який має свою специфіку. Приблизно в той же час на телеканалі ICTV вийшов сюжет, у якому розповідалось про минулу судимість В'ячеслава Жили за "шахрайство, підробку документів, та інші правопорушення", за що він отримав 5 років позбавлення волі умовно.

Крім того, у листі колективу наводилися інші факти, які також характеризували не з кращої сторони моральні якості цього кандидата. Рішення зборів трудового колективу щодо недовіри В.В. Жилі було передано у Департамент культури КМДА і мало бути розглянуте конкурсною комісією, але цього не відбулось.

Я сам звертався до тодішньої керівниці Департаменту культури КМДА Яни Барінової, щодо гострого конфлікту, який може посилитися у випадку фальсифікації конкурсу. Але чиновниці і чиновники тоді, на мою думку, взяли курс на "силові" дії, пов'язані із зміною керівника театру. Яна Барінова, певно, вважаючи себе уповноваженою "рулити" культурними закладами столиці на власний розсуд і згідно власних уявлень про культуру і мораль, не звертала увагу ані на протести працівників самого ТЮГу, ані на факти фальсифікації конкурсу за участі представників очолюваного нею департаменту. Тож що ми маємо на сьогодні?

Успішна театральна трупа чи труп театру?

Є рішення суду, яким скасовуються результати фейкового конкурсу, проведеного Департаментом КМДА під керівництвом Яни Барінової, скасовано й призначення В'ячеслава Жили на посаду директора театру. Озираючись назад, до цього "вторгнення" (дії посадовців на чолі з Яною Баріновою і Славою Жилою я справді вважаю саме "вторгненням" в дитячий театр), колектив театру був успішною трупою, яка складалася відсотків на 80 з молоді, мала в репертуарі більше 50 вистав. На сьогодні, я думаю, театр якщо й не зруйновано зовсім (на щастя, будівля театру вціліла), то його суттєво пошкоджено зсередини. Я вважаю, ми стали свідками репресивних дій вже колишнього керівника театру В. Жили, якого було призначено "стараннями" департаменту, адже за період його керівництва звільнено біля 50 працівників – в тому числі, акторів, художників та інших.

Протягом активної фази протистояння, у 2021 році колектив театру боровся за своє існування. Вже тоді було відомо, кого саме "сватають" на посаду керівника театру. Працівники театру звертались у КМДА, в департамент культури КМДА, до журналістів, влаштовували флеш-моби на ганку театру. На підтримку ТЮГу виступали відомі митці. Але в приміщенні КМДА, у кабінетах Департаменту культури посилено робили вигляд, що вони цього не бачать, й не чують. І, вибачте, тупо гнули свою лінію.

Але детектив навколо вже колишнього керівника театру В'ячеслава Жили на цьому не закінчився. У зверненні працівників театру, яких пан Жила звільнив з роботи, йшлося про його відсутність на робочому місці і перебуванні за кордоном впродовж кількох періодів у 2022 році, після російського вторгнення в Україну. Як з'ясувалося з офіційної відповіді на мій запит, яку надав мені сам Жила В.В., він справді був відсутнім на робочому місці впродовж тривалого часу.

З публікації ресурсу Київвлада за 27 січня 2023 року випливало, що В'ячеслав Жила перебував за кордоном.

На мої уточнюючі питання тоді ще керівник комунального театру – у яких справах він перебував за кордоном (по роботі, приватні справи, відпустка, тощо), В'ячеслав Жила відповідь не надав. Тож довелося звернутися із запитом до Міністерства культури й інформаційної політики. Звідки я отримав відповідь про те, що питання надання дозволу на виїзд за кордон керівнику комунального підприємства, яким є ТЮГ на Липках, перебуває в компетенції департаменту КМДА.

Прошу звернути увагу, що сам В'ячеслав Жила у офіційній відповіді зазначає, що його відсутність на робочому місці було узгоджено з Департаментом культури КМДА. Але пазл все-одно не складається. На мій запит стосовно відсутності на роботі, мети поїздок і підстав для них, в Департаменті відповіли наступне: "Що стосується виїзду В.Жили за кордон, то департамент культури не уповноважений надавати дозволи на безперешкодний перетин кордону України під час дії воєнного стану, оскільки це питання знаходиться поза межами його компетенції". Я отримав ще одне роз'яснення від КМДА: "Для отримання дозволу на перетин кордону особі, яка планує відрядження з метою участі, або проведенні культурно-мистецьких заходів, необхідно звертатися до Міністерства культури та інформаційної політики України, а вже остаточне рішення із зазначеного питання приймається Державною прикордонною службою України".

Тож де саме неодноразово, впродовж тривалого часу, в умовах воєнного стану перебував тоді ще керівник ТЮГу на Липках В'ячеслав Жила, і хто погодив ці відрядження і надав дозвіл на виїзд з країни – залишається відкритим питанням. Можливо, відповідь на нього надасть Державна прикордонна служба України. Це було б гарним сигналом для решти посадовців з точки зору прозорості їхньої діяльності і дотримання діючих в країні обмежень на виїзд за кордон в умовах воєнного стану. Наскільки мені відомо, в Міністерстві культури та інформаційної політики існує затверджений порядок надання дозволу для виїзду за межі країни у нинішній час. В анкеті, яку має заповнити особа, яка бажає отримати такий дозвіл, навіть є графа "гастролі", яка є обов'язковою для заповнення. Але, наскільки мені відомо, ТЮГ на Липках у цей час не гастролював в будь-якій країні світу...

І ще трохи спогадів про події, які передували нинішньому судовому рішенню. Про дії чиновників, які мають стати уроком для їхніх наступників. Адже вони про те, як, на мою думку, не треба керувати. Коли у серпні – вересні 2021 року розгортався конфлікт, тодішня очільниця департаменту культури КМДА Яна Барінова навіть не відвідала театр, не познайомилася з колективом. А навіщо? З високих кабінетів керувати, мабуть, зручніше. Щоб не чути ані питань, ані обурення діями чиновників. Знадобилося півтора роки судової тяганини, щоб відновити справедливість. Сама ж Яна Барінова з початком російського вторгнення виїхала за кордон. Її заступниця Ю. Кепліна, яка керувала конкурсом, визнаний судом протиправним, звільнилась. На питання в суді першої інстанції, чим її привабила кандидатура В. Жили, Кепліна пояснила, що їй сподобався його слоган "Театр – супергерой". І така ціль досягнута. У театрі навіть була зачинена каса, що позбавила батьків, бабусь та дідусів, деякі з яких, можливо, не вміють користуватися інтернетом, а інші не завжди можуть визначитися заздалегідь з вільним часом, купувати квитки в зручний для себе час – наприклад, напередодні вистав. Театрали скаржаться, що купувати квитки можливо лише через посередника, внаслідок чого вартість квитків зросла.

Багато працівників вимушені були звільнитися, не витримавши того, як у них на очах руйнується театр. Інших працівників новий керівник В. Жила звільнив, на їх погляд, з численними порушеннями. Ці справи зараз в судах. Можна уявити, скільки коштів доведеться сплатити театру за вимушений прогул та на відшкодування інших витрат, якщо справи будуть слухатися роками, а суд визнає ці звільнення незаконними. А скільки часу знадобиться, щоб відновити якісну діяльність театру? Звісно, багато хто зневірився, споглядаючи несправедливість та безкарність, яка відбувалась на очах і за посередництва вже екс-чиновниць і чиновників. Але ж були і інші посадовці, які виконували розпорядження Яни Баріновой і допомагали їй так діяти. І якщо вони залишаться і будуть продовжувати виконувати незаконні розпорядження, не має жодної впевненості, що така ситуація не повториться в майбутньому.

А що ж сама Яна Барінова? Де вона? Якими проектами займається зараз, після того, як "порулила" культурою на рівні столиці? Зокрема, конкурсом на посаду керівника ТЮГа на Липках? Колишня "керівниця культури" від КМДА нині робить постики з Відня. Наприклад, на цьому фото, розміщеному публічно у Фейсбуці, Яна Барінова "взаємодіє з роботою концептуального художника Franz Erhard Walther з колекції Ерсте", KUNST AM BAU, ERSTE CAMPUS, WIEN.

Мабуть там, у комфортному і далекому від війни Відні, Яна Барінова й перебуває. Як вам віденська кава, пані Яно, смачна? Концептуальний художник талановитий? Докорів сумління за конкурс, який було проведено під вашим керівництвом, не виникає? Не соромно за те, що ви зробили з дитячим театром ТЮГ на Липках і якого керівника, за вашої активної участі, було приведено на посаду? І, взагалі, як на мене, вся ця історія ставить питання про відповідальність чиновників (і чиновниць) за результати їхньої діяльності, за прийняті ними рішення, за проігноровані звернення і запити. Цю практику, характерну для нашої управлінської системи, коли відповідальна особа "покомандувала", і тепер з далекого Відня (Монако, Абу Дабі й інших колоритних місць планети) посилає нам життєрадісні концептуальні фотки, точно треба змінювати. Ключовим словом для оцінки результатів управління країною, містом, галуззю, має бути ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.



Фото Яни Барінової з Фейсбуку. Вона тепер не займається київськими театрами. Барінова тепер взаємодіє з концептуальним художником.

На мою скромну думку, після рішення суду про невизнання конкурсу, організованого і проведеного тодішніми чиновниками КМДА, було б логічно відновити справедливість. Провести повний аудит діяльності адміністрації ТЮГу на чолі з В'ячеславом Жилою і, у випадку потреби, спрямувати результати цього аудиту на розгляд правоохоронних органів. Маю велике сподівання, що керівником театру буде призначено професійну людину з відповідними діловим та моральними якостями, яка знає театр і його проблеми, має відповідний досвід, і зможе швидко відновити успішну діяльність театру та дружню й творчу атмосферу в колективі. Що теж буде ознакою незламності українців під час цієї страшної війни.

До речі, позитивним сигналом є те, що нове керівництво Департаменту сумлінно виконало рішення суду. Себто, є надія, що і надалі керівництво Департаменту буде дотримуватися чинного законодавства.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.