Завжди пам'ятай про 24 лютого
Вони на нас напали. І ми все пам'ятаємо. Як це було, і хто це зробив. Й ніколи не забудемо. Але сьогодні говоримо не про росіян. Сподіваюсь, вони своє отримають. В тому числі – в історичній перспективі. Говоримо про себе і про наше майбутнє. Яким воно буде?
Результатом російського вторгнення має стати створення такої України, щоб навіть думка про можливість нападу на нашу країну приводила тих же росіян у стан паніки і психологічної коми. Замало просто відбитись від цієї навали і очікувати наступного сезонного загострення в голові російського вождя. Україні потрібні справжні гарантії безпеки у вигляді членства в НАТО і така організація внутрішнього ладу й економіки, щоб будь-яка спроба позбавити українців життя і суверенітету, електрики, води, продовольства, освіти, безпеки була смертельною для тих, хто її намагається здійснити. Незалежно від розмірів і амбіцій цього ворога. Є у нього ядерна зброя, чи немає.
Ми маємо стати європейською Америкою, Ізраїлем і Швейцарією. Східноєвропейською Британією. Залишаючись при цьому Україною. В цій системі координат внутрішніх корупціонерів треба прирівняти до зовнішніх ворогів і діяти проти них відповідно. ЗСУ й НГУ мають бути пріоритетом всіх політик і політиків. Альфою й омегою. Ранковою й вечірньою молитвами. Якою б не була ваша віра і ваша церква. Навіть, якщо ви атеїст чи атеїстка. І це буде добре для нашої економіки. Військові технології і виробництва є мотором розвитку всіх інших галузей, всієї країни. GPS-навігація, Інтернет й звичайні "липучки" на кросівках – все це продукти військових технологій. Можете уявити собі людство не те, щоби без Інтернету, а й без звичних "липучок"? Законна зброя має бути в кожній хаті кожного законослухняного й адекватного громадянина країни. Військова підготовка відновлена в школах не за радянським зразком, а з врахуванням нових можливостей. Уявляєте собі урок у новій українській школі, відбудованій після спроби росіян її знищити: так діти, сьогодні відпрацьовуємо наведення на ціль дивізіону Himars. Відкрийте, будь ласка, свої планшети і введіть координати ворожих підрозділів... Або – сьогодні у нас пілотування БПЛА у складних метео-умовах. Чи основи управління F-16 на комп'ютерному симуляторі. Це – сила, яка завжди буде з нами!
Пацифісти, якщо такі ще залишились, нехай курять свою пацифістську траву, чи бамбук, чи що там вони курять. Диваки існують у будь-якому суспільстві. Головне – щоб вони нам не диктували що і як робити. Між іншим, про траву – медичний канабіс треба легалізувати і культивувати. Розвиваючи при цьому власну фарм-індустрію. Суди і справедливість... Окрема тема. Ще один фронт. Але і цей подвиг маємо здійснити.
І багато чого ще, з першочергових справ, нам треба зробити. Щоб стати глобальною нацією. Напад на яку буде дорівнювати смерті нападника. Занесена над Україною рука із зброєю має бути вирвана, що називається, з м'ясом. Разом із цією зброєю. І це можливо здійснити. І це те, що вже зараз відбувається.
Якщо у вас є сумніви, і масштабність цієї роботи вас бентежить, будь ласка, згадайте ранок 24 лютого. Розриви ворожих ракет, роботу ППО і виття сирен. Повідомлення про просування ворожих військ. Згадайте розстріляні машини з людьми, які намагались вирватись з пекла, влаштованого російськими окупантами.
Згадай все це, коли тобі тяжко, коли страх в душі і біль у тілі. Спогади про 24 лютого добре відновлюють сили. Ми ж з вами сперечались стосовно "національної ідеї". Так ось же вона: щоб ніколи більше жодна ракета, снаряд чи бомба не впали на наші голови. А для цього треба багато чого зробити. І ми це можемо. І ми це зробимо. Завжди пам'ятай про 24 лютого.
