Коли гра рятує життя. Важливі основи протимінної безпеки
Україна нині одна з найбільш замінованих країн світу (ООН вважає, що найбільш замінована). Потенційно забруднено мінами близько чверті території, 139 тис. км². Це офіційні оцінки ООН/UNDP та ДСНС. За оцінками міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, площа "засіяної" мінами території ще більша – 176 000 кв.км. А для повного розмінування знадобиться не менше 70 років.
За період від лютого 2022-го до кінця 2024-го щонайменше 1 379 цивільних стали жертвами мін та вибухонебезпечних залишків: 413 загиблих і 966 поранених. Підриваються на мінах місцеві мешканці, фермери, які обробляють поля. Серед постраждалих – ООН зафіксовано щонайменше 150 дітей. ЮНІСЕФ подає й більшу кількість: 186 дітей, які постраждали лише за 7 років війни, яка триває вже 12-тий рік.
Страшна статистика. Тому важливо не лише повідомити про небезпеку. Треба це зробити так, щоб це попередження почули ті, кому воно адресоване. Ви, певно, знайомі з ситуацією, коли діти й підлітки "втикають" у свої смартфони, не зважаючи на всі ваші розмови й попередження? До речі, дослідники китайського сегменту тік-ток розповідають, що він кардинально відрізняється від українського. Китайці цінують свою молодь, й, окрім розваг, дають пізнавальний і корисний матеріал. Тож варто привітати співпрацю ДСНС та S.T.A.L.K.E.R. 2, які пішли шляхом, що дозволяє "достукатись" до "цільової аудиторії". Й інформувати про важливі речі, від яких залежить життя – в ігровій та максимально адаптованій для підлітків та молоді формі. Інформуючи про основи протимінної безпеки.
Чому ця тема мене зацікавила? Я сам ледве не потрапив на "розтяжку". Це було в Київській області, коли росіяни відступили і залишили після себе заміновані території. Тож картинка замінованого спортивного майданчика з встановленою на розтяжку гранатою – це не плід чиєїсь уяви. Це реалії війни, яку веде росія проти України. Намагаючись вбити і скалічити якомога більше українців. В тому числі – дітей і підлітків. Ролик ДСНС, як на мене, максимально реалістично відтворив те, що відбувається насправді.
Звісно, одна з найбільш вразливих категорій – діти і підлітки. Тому, у країні, де "не підходь і не чіпай" вже давно, на жаль, не про виховання, а про виживання – дуже правильний підхід. GSC Game World разом із ДСНС упакували правила мінної безпеки у впізнаваний світ S.T.A.L.K.E.R. І правильно зробили. Треба зануритись у той світ, в якому "живуть" його фанати, щоб звідти надіслати їм сигнал й інформацію, яка врятує життя. Герой Скіф говорить просто: побачив підозрілий предмет – не підходь, не торкайся, вертайся тим самим шляхом і дзвони 101. Без моралізаторства. Зрозуміло, швидко, у своїй естетиці. Саме так і потрібно розмовляти з підлітками, які не дивляться "уроки безпеки", зате знають кожен кадр із трейлерів.
Чому це важливо? Бо масштаби проблеми величезні. І територіально, і ментально, і у часовому вимірі. На розмінування піде 10 років, за оцінками ООН. Насправді, думаю, значно більше. ООН недооцінює масштаб біди. Навіть не зважаючи, що вже зараз тестують іноваційні системи розмінування – наприклад, детекції мін дронами з повітря. І коли державна служба заходить до молоді через її канали, то це вже не кампанія, це сервіс для життя. Тут є все: правильний носій (ігровий IP), правильний меседж (алгоритм дій), і правильний "next step", – номер 101 та офіційні ресурси. Це той рідкісний випадок, коли культура і держава працюють не паралельно, а разом, і працюють на результат.
Окремо про довіру. Коли герой великої гри говорить голосом рятувальника, інституція стає ближчою. А ще це модель, яку можна тиражувати. Інші студії, інші відомства: вбудовуйте безпеку у свої світи. Ніяких "сухих" роликів на телебаченні о 3-й ночі, коли полюбляють запускати соціальну рекламу. Не для того, щоб вона працювала. А для звітності. Для "галочки". Натомість, треба саме тими каналами, які сприймає певна аудиторія, давати лише те, що справді дивляться і запам'ятовують. І так, дослідження поведінки підлітків уже враховані, це не імпровізація, а продуманий дизайн повідомлення.
І ще одне, про відповідальність бізнесу. Видимість ролі інвестора тут доречна: гроші пішли не на піар, а в контент, який навчає і рятує. Тож власник GSC Game World Максим Кріппа дав крутий референс, як інвестиції в ігрову культуру можуть працювати на публічну безпеку, а не лише на релізну "гіфку". Добра планка для індустрії загалом: робити те, що дає цінність тут і зараз.
Корисний ролик для батьків, аби показати дітям, говоримо з дітьми й пояснюємо правила так само конкретно, як у відео. Бо інколи різниця між "підійшов" і "зупинився вчасно", це один перегляд. І якщо для цього потрібен Скіф – хай буде Скіф. Коли ігри працюють на безпеку, повторюсь, це не просто "крута інтеграція". Це ще один спосіб залишитися живими самим та вчасно зупинити інших.
Ми маємо не лише перемогти у війні. А й зберегти якомога більше життів наших людей. Яких вже не вистачає для організації багатьох процесів. Тож вчимося разом правильно поширювати інформацію і рятувати життя і здоров'я. Бо заміновані й "напаковані" вибухонебезпечними предметами міста, села, поля, ліси й водойми – це, на жаль, небезпека, з якою нам жити впродовж багатьох років.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.