Чому репутація постачальників Сил Оборони України має бути бездоганною й без підозр у зв'язках з рф?
Україною несеться багато медійних скандалів. В одному з них йдеться про Сєяра Куршутова, який був під санкціями РНБОУ. Запроваджено ці санкції, згідно реєстру РНБОУ, указом 169/2021 від 21.04.2021 року, а 21.04.2024 року строк застосування закінчився. Так і "висить" інформація на сайті РНБОУ щодо Сєяра Куршутова з позначкою "строк застосування (санкцій) закінчився". Тобто санкції щодо згаданого громадянина припинено, наскільки я зрозумів – не за реабілітуючими обставинами, а у зв'язку із завершенням термінів застосування.
Що напружує в цій історії? Інформація в українських медіа про те, що Куршутов може мати відношення до постачання безпілотників Силам Оборони України і, одночасно – повідомлення про ймовірне російське громадянство та його російський паспорт, який, нібито, отримано у 2014 році та індивідуальний податковий номер в російській податковій базі. В медіа і соцмережах публікують і номер паспорту рф й індивідуальний податковий номер в російській базі платників податків.
Все це, звісно, потребує перевірки. І така перевірка має відбутись. Як і має бути отримано відповідь на питання: якщо буде встановлено, що Сєяр Куршутов має російське громадянство, за яких обставин і як його було отримано?
Чому це важливо? Тому що мова йде не лише про ймовірне громадянство країни-агресора. А й про можливу причетність цієї людини до постачання засобів Силам Оборони.
У цьому місці треба зробити ліричний відступ. А може й не дуже ліричний. Думаю, всім зрозуміло, що постачання будь-чого, що пов'язано з забезпеченням Сил Оборони й ЗСУ як частини цих сил, є справою стратегічного значення. Не секрет, що спецслужби різних країн використовують спецоперації, які мовою розвідників називають як "саботаж постачання". Так, ізраїльські спецслужби зривали й суттєво гальмували ядерну програму Ірану. В книзі "Mossad. Найвидатніші операції Моссаду"
автор описує цю схему впливу на супротивника. До речі, в тому числі й через підкуплених громадян росії й спеціально створені для цього компанії-прокладки іранцям продавали неякісне обладнання й некондиційні матеріали й комплектуючі. Що призводило до аварій на об'єктах воєнного значення й суттєві затримки в просуванні військових програм. Я просто міркую про те, що якщо підкуплені громадяни рф за гроші з задоволенням працюють проти геополітичних союзників росії, то на що вони здатні проти України? Це просто приклад того, як працює "саботаж постачання", без ектраполяції на країни, учасників чи окремих персон. Це як про явище, яке застосовують до супротивників або країн, з якими перебувають у війні. Тим більше, що мені доводилось чути від військових (запис таких свідчень у мене є), що трапляється так, що те, що купує держава, інколи є нижчої якості ніж те, що підвозять волонтери. І це я зараз ще м'яко описую, дипломатичними виразами. Насправді звучать дещо інші слова й порівняння. Не на користь, на жаль, державних закупівель. Дивно, адже саме держава купує на мільярди гривень, має відповідні структури для проведення експертиз і перевірок. Й закупівлі мають відбуватись у надійних постачальників й через надійних продавців та посередників (якщо такі потрібні).
Тож будь-хто причетний до закупівель, посередництва, постачань в Сили Оборони України, повинен мати бездоганну репутацію і відсутність підозр щодо можливих зв'язків з країною-агресором. Тож я підтримую звернення Георгія Туки до СБУ перевірити наявність (або відсутність) російського паспорту у Сєяра Куршутова й звернення до ДП "Агенція Оборонних закупівель" та "Держспецзв'язку" (в останньому, наскільки я пам'ятаю, вже було розслідування, повязано з корупцією) надати інформацію щодо того, чи брали компанії, повязані з Сєяром Куршутовим участь у тендерах і чи проходили ці компанії відповідну спецперевірку.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
