Політичний трюк Віктора Орбана – від "лівака" до правого яструба і друга Путіна. Чи стане Угорщина повністю сателітом Російської Федерації?
Віктору Орбану вдалось здійснити масштабну політичну маніпуляцію – залишаючись по суті типовим лівим (гранти, дотації й фінансування з Брюсселя бідної за європейськими мірками Угорщини, обіцянки виборцям дешевої комуналки й енергоносіїв в стилі комуно-марксистів всіх поколінь, державне регулювання на продукти харчування – все це ознаки соціалістичного популізму), Орбан "перефарбувався" в "правого" яструба європейської політики. Навколо якого почали гуртуватися як політичні шахраї, які використовують праві гасла для дружби з Трампом, так і справжні прибічники правих ідей. І це лише пів біди. Іншою половиною є те, що Орбану вдалося захопити "правий фланг" і перетворити його на осідок проросійської політики в Європі.
Дивно, але європейці якось без бою здали правий сектор власної політики друзям путінського режиму. У зв'язку з чим склалась парадоксальна ситуація – на лівому фланзі європейської політики топчуться нащадки Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна, а правий фланг, фактично, захоплено друзями Путіна. До речі, свого часу перебування Орбана в Оксфорді (повноцінною західною освітою пів-річні студії важко назвати) оплатив Джордж Сорос. Як і створення політичної партії ФІДЕС, детальніше про це у статті "Радіо Свобода".
Тож політична маніпуляція Віктора Орбана дозволила йому отримати підтримку на парламентських виборах 2026 року в Угорщині від Росії та її незмінного впродовж десятиліть диктатора Владіміра Путіна, який підтримав Віктора Орбана і похвалив його за "принципову позицію щодо України" – тобто за підтримку війни РФ проти України і вбивство українців. А завдяки "правій" риториці, Віктор Орбан здобув й підтримку президента США Дональда Трампа, який побажав прем'єру Угорщини "перемоги з великим відривом". Посередині цього списку політиків топ-рівня, які не посоромились втрутитись у вибори в Угорщині – чи то закликами до угорців голосувати за зручного для них кандидата, чи демонстративними візитами й зустрічами з Орбаном – й президент Польщі Кароль Навроцький, який здійснив візит до Будапешта напередодні виборів і провів тривалу розмову з Орбаном за "закритими дверима", й прем'єр Ізраїлю Бенджамін Нетаньяху, який звернувся до угорців напередодні виборів, й держсекретар США Марко Рубіо, який підтримав Орбана і нагадав про таку підтримку з боку його патрона – президента США Дональда Трампа. Таким чином масштабна політична маніпуляція, яку здійснив Орбан, дозволила йому отримати підтримку в діапазоні від Путіна до Трампа.
Але масштабне втручання у вибори в Угорщині може мати несподіваний результат для тих, хто підтримав Орбана. Таким натиском на угорців й порушенням політичного суверенітету країни цілком можна й "зірвати різьбу". На тлі усвідомлення того факту, що ані Москва, яка зав'язла у війні в Україні (сподіваюсь, що в Угорщині пам'ятають й окупацію країни радянськими військами у 1956 році), ані Дональд Трамп, який зав'яз в Ірані і перевернув догори дригом всю світову економіку, не є надійними партнерами. Тож лідер угорської опозиції Петер Мадяр має свій шанс у битві з досвідченим, хитрим і коньюнктурним суперником.
Пропоную вам аналітичну статтю Івана Лозового про те, куди прямує Угорщина, яка під керівництвом Віктора Орбана стала провідником проросійської політики всередині країн НАТО і ЄС. Які шанси завершити політичну кар'єру Орбана і що приваблює угорців в позиції головного його конкурента – лідера опозиції Петера Мадяра. Збираючи матеріал для цієї аналітичної статті, Іван Лозовий їздив у Будапешт, Братиславу, Прагу і Варшаву, де провів десятки інтерв'ю з аналітиками, політологами, журналістами. Узагальнена інформація щодо ситуації в Угорщині напередодні парламентських виборів 2026 й використана в даній аналітичній статті. Дослідження стану сучасної Угорщини напередодні парламентських виборів Іван Лозовий зробив для "Радіо NV".
Ця стаття характеризує поточний стан російського впливу в Угорщині, ґрунтуючись на дослідженнях у відкритих джерелах та особистих візитах до країн Центральної Європи та численних консультаціях, включаючи особисті зустрічі, з європейськими журналістами, аналітиками та експертами, в тому числі з тими, хто підтримує нинішній угорський уряд.
Чи Угорщина стане повністю сателітом Російської Федерації?
Автор: Іван Лозовий
Проросійський вектор Віктора Орбана
Угорщина за владою Віктора Орбана і його партії Фідес проводить політику спрямовану на підтримку Росії у її війні проти України, тісніші економічні зв'язки з Росією та надає російським спецслужбам повну свободу дій в Угорщині. Результатом цієї політики стала посилена залежність Угорщини від Росії на міжнародній арені та в економічній сфері, таким чином, що сьогодні Угорщина може бути порівняна з державою-сателітом щодо Росії.
Ця політика і спрямування радикалізувались останнім часом, що супроводжується широкою антиукраїнською кампанією, яка проводиться державними та навколодержавними ЗМІ в Угорщині.
Практично з початку повномасштабної війни Росії проти України прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан проводить проросійську зовнішню політику, що полягає у його спробах блокувати військову і фінансову допомогу Україні. Перемога у війні в Україні є на сьогодні найважливішою зовнішньополітичною метою Москви, і здобуття такої завзятої підтримки всередині ЄС стало справжнім благом для Росії. Надаючи послідовну та серйозну підтримку Росії у спробах повністю заблокувати або мінімізувати допомогу оборонним зусиллям України в протистоянні жорстокому військовому наступу Росії, Угорщина чітко перебуває на боці Росії.
1. Угорська проросійська політика щодо блокування допомоги Україні
Віктор Орбан двічі відвідав Москву для зустрічі з російським диктатором Владіміром Путіним з початку повномасштабної війни Росії проти України: у липні 2024 року та у листопаді 2025 року. Міністр закордонних справ Орбана, Петр Сійярто, відвідав Росію набагато більше разів за останні 4 роки, щонайменше 15 разів з початку війни в Україні.
Хоча він спочатку засудив несподіваний напад Росії на Україну в лютому 2022 року, Орбан доволі швидко зайняв проросійську позицію. Він відмовився надавати будь-яку військову чи фінансову допомогу Україні, своєму сусідові, у її оборонній війні проти Росії.
Більше того, Орбан постійно та неодноразово докладав усіх зусиль, щоб заблокувати допомогу, яку надає Україні Європейський Союз, членом якого є Угорщина, навіть якщо ця допомога не містить коштів від самої Угорщини.
Вже у травні 2022 року Орбан погрожував накласти вето на запропонований Європейським Союзом пакет санкцій проти російського енергетичного сектору.
У листопаді того ж року Орбан заблокував €18 мільярдів євро, виділених Україні на 2023-й рік щоб допомогти підтримати українські енергетичні та медичні установи.
У листопаді через рік, у 2024 році, Угорщина заблокувала кошти на зброю для України, що становили €500 мільйонів євро, а в грудні того ж року також заблокувала €50 мільярдів євро фінансування ЄС для України.
У листопаді минулого року, у 2025 році, Орбан надіслав листа президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому висловив свою опозицію щодо "надсилання будь-якої подальшої фінансової допомоги Україні в будь-якій формі". Замість такої допомоги Орбан виступив за те, щоб ЄС підтримав мирну пропозицію з 28 пунктів, яка б передбачала значні поступки Москві, включаючи те, що Україна повинна була би здати територію та скоротити свою армію. Як з'ясувалося пізніше, цей 28-пунктовий план був значною мірою розроблений російською стороною.
Нещодавно Угорщина заблокувала пакет позик ЄС для України на суму €90 мільярдів євро та 20-й пакет санкцій проти Росії. Орбан, здавалося, раніше погодився не блокувати цю позику, доки Угорщина буде виключена з гарантій, які використовуються для забезпечення позики. Але він все-одно наклав вето, попри те, що Угорщина не бере участі взагалі у позиці чи відповідних гарантіях.
Зі свого боку, ЄС регулярно обходила спроби Угорщини заблокувати європейську допомогу постраждалій від війни Україні.
14 грудня 2023 року Орбан залишив кімнату, де лідери ЄС голосували за відкриття переговорів з Україною про вступ до ЄС, що виглядає як послуга за послугу, оскільки ЄС незабаром після цього, того ж місяця, виділив €10,2 мільярдів євро заморожених коштів з фонду консолідації для Угорщини. Це визнав, під час особистої розмови з автором, один експерт у Будапешті, який підтримує Орбана і який висунув гіпотезу: "Можливо, колись він [Орбан] погодиться на фактичний вступ України до ЄС за 20 мільярдів євро".
Послідовні спроби Угорщини блокувати допомогу ЄС Україні були привітно зустрінуті та похвалені диктатором Росії Владіміром Путіним. 3-го березня 2026 року Путін зателефонував Орбану та "відзначив принципову позицію угорського керівництва".
2. Підвищений ступінь антиукраїнської риторики та антиукраїнська кампанія, спрямована на розпалювання істерії
Але опозиція Орбана до допомоги Україні не є виключно фінансовою. Вона переросла в ідеологічну антиукраїнську позицію, яка часом заходила далі, ніж навіть офіційна російська лінія, що походить від Владіміра Путіна та його поплічників. У вересні 2025 року Орбан заявив: "Україна не є незалежною країною. Україна не є суверенною країною".
Навіть Путін не заперечує, що Україна – це країна, яка є функціонуючою державою, адже хто ж тоді зупинив його армію на її шляху на лише 20% території України?
Політична партія Орбана Фідес, яку він повністю контролює, за словами інформованого ділового джерела в Будапешті, побудувала свою виборчу кампанію наприкінці 2025 та на початку 2026 року значною мірою на антиукраїнській риториці, разом з анти брюссельськими тезами.
Окрім особистих нападів на лідера опозиції Петера Маґяра (які значною мірою виявилися безрезультатними, за словами одного європейського експерта), виборча кампанія Фідес часто використовує зображення президента України Володимира Зеленського, зазвичай у позі прохача, який просить гроші у вигляді подачок.
Напередодні виборів у квітні 2026 року в Угорщині Орбан значною мірою побудував свою кампанію на антиукраїнських темах.
У лютому 2026 року Орбан навіть назвав Україну "ворогом", згідно з "index.hu", новинним виданням, пов'язаним з угорським урядом. Жодних виправлень цієї заяви, схоже, не було з того часу надано з офісу прем'єр-міністра.
Називання України "ворогом" відповідає крокам Віктора Орбана до радикалізації у напрямку до подальшого зближення з Росією як головна рушійна сили для Угорщини в міжнародних відносинах, як політичних, так і економічних.
Водночас, Орбан підтримує тісні економічні зв'язки з Росією навіть протягом останніх чотирьох років повномасштабної війни Росії проти України.
3. Тісні економічні зв'язки та залежність від Росії
В інтерв'ю для цього звіту Жужанна Веґ (Zsuzsanna Végh), яка базується в Берліні та є директором Програми європейської стійкості, заявила:
Угорська влада обрала шлях зближення з Росією, особливо в енергетичному секторі, Угорщина приймає Російський міжнародний інвестиційний банк, тоді як Орбан безпосередньо спілкується з Путіним.
Це відбувається тоді, як практично вся решта Європи відійшла від енергетичної залежності від Росії. Угорщина наразі отримує понад 80% своєї нафти та газу і 100% ядерного палива з Росії, а загальний угорський торгівельний обіг щорічно приносить російському бюджету приблизно 5 мільярдів доларів США.
Це при тому, що Угорщина залишається економічно найбільш тісно пов'язана із рештою Європи, не із Росією, торгівля з Росією становить приблизно 10% від загального обсягу, а з рештою Європи – 80%.
Прихильники Орбана зазначають, що у 2011 році угорський уряд викупив 21,2% акцій Росії в угорському енергетичному гіганті MOL. Викуп був профінансований з невикористаних траншів позикового пакету МВФ/ЄС 2008 року. Цей крок, однак, призвів до отримання Орбаном жорсткого контролю над компанією. Три фонди, пов'язані з Орбаном – Mathias Corvinus Collegium, Maecenas Universitatis Corvini та MOL New Europe Foundation – контролюють близько 30% акцій MOL.
Як зазначає високопоставлене європейське джерело у сфері безпеки:
MCC Mathias Corvinus Collegium[] отримала близько 10% акцій MOL, що призвело до доходу понад 20 мільярдів форинтів минулого року для підтримки кампаній Орбана з промивання мізків.
Враховуючи, що MOL отримує надприбутки від імпорту та переробки дешевої російської сирої нафти та природного газу, російський вплив на цьому енергетичному гіганті продовжує бути проблематичним. Є повідомлення в пресі, що угорсько-російський бізнесмен Меґдет Рахімкулов, один з найбагатших людей Угорщини, зберігає вплив у MOL, компанії, в якій родина Рахімкулова раніше тримала значний пакет акцій.
Уряд Орбана продовжує проводити проросійську економічну політику.
Наприклад, міністр закордонних справ Петр Сійярто відвідав Москву 9-го грудня 2025 року, щоб спільно очолити 16-ту сесію російсько-угорської міжурядової комісії з економічного співробітництва. Під час цього візиту його супроводжувала велика угорська бізнес-делегація з метою зміцнення економічних зв'язків з Росією, особливо в енергетиці, та забезпечення вигідної позиції для Угорщини після зняття санкцій. Переговори включали обговорення будівництва атомної електростанції Пакш II в місті Пакш, Угорщина. Сіярто також зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, з яким Сіярто зустрічався багато разів протягом останніх чотирьох років.
На днях виник скандал коли стало відомо, що Сіярто постійно телефонував і інформував Сергія Лаврова про хід розмов на нарадах Ради ЄС, навіть під час перерв у таких засіданнях.
Проєкт розширення АЕС Пакш ІІ у центральній Угорщині має бути побудований російським "Росатомом". Більша частина вартості проєкту має бути покрита російським державним кредитом у розмірі €10 мільярдів євро. ЗМІ детально описують тривалу російську участь на всіх рівнях:
Німецький бізнесмен Клаус Манґольд, якого ЗМІ назвали "містер Росія", був потужним лобістом цього проєкту. В Інтернеті є навіть його фотографії з Владіміром Путіним. Угорський уряд найняв цього німця для вирішення проблеми за допомогою його друга Гюнтера Еттінґера.
Велика російська фінансова установа, Міжнародний інвестиційний банк (МІБ), була переміщена з Москви до Будапешта у 2019 році,
Ця установа була створена в 1970 році країнами Варшавського блоку для підтримки економік країн-учасниць. Щось на кшталт ЄБРР, але в країнах комуністичного блоку. Але це не просто фінансова установа.
"Банк, як міжнародна організація, не підпадає під дію національних банківських та інших нормативних актів", – йдеться на його веб-сайті. Угорщина надала всім співробітникам банку дипломатичний статус та багато інших привілеїв, що спричинило скандал у Європейському Союзі. Його лідер, Микола Косов, нібито є сином колишнього агента КДБ у Будапешті.
Як зазначив, спілкуючись з автором, західний бізнесмен з багаторічним досвідом ведення бізнесу в Угорщині:
Тісні стосунки були встановлені [Угорщиною] з російськими спецслужбами, разом вони також зайнялися бізнесом. Особливо це стосується державних замовлень, я був свідком того, як росіяни приходили на певні тендери, хоча вони не мали жодного стосунку до теми.
Росіяни протягнули глибокі щупальця в Угорщину, особливо в нафтовій та газовій галузях. Є, зокрема, такий собі "Кнопп", який пов'язаний з Фірташем [український олігарх].
Ті, хто покинув спецслужби, створили "тіньові компанії". Росіяни допомогли Фідес створити офшорні компанії.
Політична та економічна співпраця Угорщини з Росією супроводжувалася тим, що, здавалося б, було б немислимим: тісною розвідувальною співпрацею з країною, яка без провокації напала на одного з сусідів Угорщини та спричинила найкривавішу війну в Європі з часів Другої світової війни.
Далі буде.
Те, про що мали б памʼятати угорці: російські танки на вулицях Будапешта. Війська, надіслані Москвою, потопили в крові демократичну революцію в Угорщині у 1956 році. Фото з мережі Інтернет.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
